Лагенарія – основи агротехніки

Описание: Все про вирощування рослин родини гарбузових — гарбуз, кавун, диня, кабачок та інші

Werdikt
Werdikt
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 21
З нами: 9 місяців 6 днів

Сообщение #1 Werdikt » 28.12.2016, 15:05

Після піднятої теми на форумі про щеплення кавуна на лагенарію захотілось розповісти саме про цю рослину – лагенарію, яка, вважаю, заслуговує на те щоб виділити їй місце на своїй ділянці.

Лагенарія, або в'єтнамський кабачок, має плоди різноманітної форми - глечикоподібної, сплющеної, куле- та грушоподібної. Я вирощую циліндричну і глечикоподібну форми (остання мені подобається найбільше).

У цієї тропічної рослини тривалий вегетаційний період - понад 150 дн в. Багато аматорів цього не враховують (або не знають, отож, хоча й одержують плоди, але з недостиглим насінням бо висівають його безпосередньо в ґрунт, з настанням теплої погоди. Я теж припускався такої помилки, як наслідок - мав неякісне насіння. Довелося знову купувати його.

Наприкінці березня висіяв пророщені насіння лагенарії у горщики з родючим ґрунтом ємкістю 1 л. Горщики розмістив у теплому (на гною) парнику. Сходи з’явилися через кілька днів. Подальший догляд полягав у своєчасному поливанні теплою водою.
У середині квітня, коли стояла безвітряна сонячна погода, почав потроху загартовувати рослини, піднімаючи парникову раму на 20-30 см. Так робив тільки в сонячну погоду, опускаючи раму на ніч.
На постійне місце висадив розсаду в середині травня. Три рослини посадив у звичайні дерев’яні діжки, заповнивши їх родючою землею. На дно діжок клав по відру коров'ячого гною. Біля кожної діжки зробив вертикальну шпалеру. Але така шпалера не вигідна тим, що рослини постійно потрібно підв’язувати до неї, оскільки вони не завжди чіпляються вусами за опору. Ще три рослини з горщиків висадив у звичайний ґрунт, перекопавши й змішавши його із свіжим гноєм. Розмістив рослини на відстані 1 м одна від одної, в саду, на сонячному місці, неподалік від старої яблуні. Зробив там теж вертикальну шпалеру.
На рослинах у бочках в середині літа зав’язалися 3-4 плоди, а ті, що росли в саду, сформували величезну вегетативну масу (листки, як у лопухів), а плодів не було жодного. Пагони з вусами вже почали чіплятися за гілки яблуні, а плоди все одно не зав'язувалися. Я пробував запилювати їх штучно, та все було марно.
Так трапилося, що я майже місяць не заглядав у сад до цих рослин, а коли прийшов збирати яблука, то побачив диво: замість плодів, які на той час майже всі обсипалися, на яблуні висіли глечики лагенарії. Три рослини обплели майже всю яблуню, і вже деякі пагони почали перебиратися на інше дерево, що росло поруч. На одній яблуні я нарахував 16 глечиків, а рослина продовжувала рости і квітувати. Пізнє зав’язування плодів для себе пояснив тим, що вніс у ґрунт багато свіжого гною, і тому рослини наростили велику вегетативну масу. Ті, що росли у бочках, закінчили вегетацію, і насіння в плодах майже достигло.
На насіння відбирають повністю достиглі плоди, вони мають світлий майже білий колір з незначним зеленим відтінком. Якщо такі плоди потрясти, то всередині почується характерний шурхіт насіння, яке під час достигання відокремлюється від м’якуша.
Із стиглих плодів лагенарії виготовляють чудові вази, шкатулки, посуд для води, оскільки стінки плоду "дерев'яніють" і при достиганні мають міцну структуру. На плодах можна випалювати різні візерунки, надписи, а зверху їх покривають безколірним лаком. Такі вироби мають привабливий вигляд і дуже декоративні.
Щоб звільнити плід від насіння, потрібно відрізати його верхівку і зручним металевим прутом (на кінці він має бути плоским і добре заточеним) виколупати м'якуш і витрусити насіння. Особливо незручно робити це з плодами глечикоподібної лагенарії, тому в міру можливості м'якуш вишкрябують прутом, а потім плоди-глечики висушують, засипають у них добру жменю великозернистого річкового піску і струшують плід, поки добре не відшліфують їх усередині. Ця справа, звичайно, нелегка, зате, коли посуд буде вже готовий, у вас буде чудова можливість у який-небудь святковий день приємно вразити своїх друзів чи знайомих, подаючи до столу у такому незвичайному посуді вино або інші напої. Я сам не раз дивував друзів такими "глечиками", і не всі вірили, що то сама природа подбала про таку форму плодів. Більшість знайомих вважали, що я витесав цей дивний посуд з дерева.
Хочу ще додати, що молоді плоди лагенарії вживають в їжу, як звичайні кабачки, їх можна смажити або тушкувати, додавати до різних страв.
Отож, вирощуйте, шановні городники, цю декоративну, екзотичну й овочеву рослину.

Hetyf
Hetyf
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 20
З нами: 8 місяців 17 днів

Сообщение #2 Hetyf » 29.12.2016, 18:19

До плодів лагенарії у мене справа не дійшла, але батоги були просто непристойні, забивали всі інші рослини. Квітки білі у лагенарії, вночі розкриваються. Тому можуть бути труднощі з запиленням. Станьте нічною бджолою.
Єдино, - це пишуть у книжці - їй потрібно "запилювач". Але мені так і залишилося незрозуміло: їй потрібна друга лагенарія або їй будь-яка квіточка придорожня підійде? Це питання десь тут, у темах, мигцем вже обговорювалося, але чіткої відповіді не прозвучало. Мені теж хотілося ще раз посадити лагенарії, але місце під сонцем є, боюся, тільки для однієї.
Читав, кисленькі плоди у неї, коли молоді зовсім, а для сковорідки - нічим не гірше кабачків. (Це якщо сорт у Вас їстівний, до речі)

Nesmeyana
Nesmeyana
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 33
З нами: 9 місяців 9 днів

Сообщение #3 Nesmeyana » 29.12.2016, 19:13

Я вирощувала лагенарію. Плоди були см по 40-50, хоча в описі було вказано по метру завдовжки. Садила в шину біля паркану - сітки. (В шині краще грунт прогрівається.) Вирощувати також як гарбуза. Квіти білі, відкривалися днем. В цьому році не знайшла в продажу насіння (поки). Смак плоду щось на зразок патисона. Запах не помітила зовсім чи пахне лагенарія. Дійсно продовжує рости сам плід, після того як шматочок відріжеш.

Solana
Solana
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 40
З нами: 9 місяців 1 день

Сообщение #4 Solana » 29.12.2016, 19:45

У насіння лагенарії дуже міцна оболонка, тому їх треба обов'язково замочити на 2-3 дня в теплій воді. Можна ще "надпилити" носик насіння, щоб швидше зійшло! Я вирощувала лагенарії у минулому році - називалася Лагенарія циліндрична Секрет, фірма СеДеК. 25 квітня посіяла попередньо замочені насіння, з 5 штук зійшло 4, перше 9 травня, останнє - 17 травня. 26 травня 2 рослини висадила в грунт, а дві - у теплицю. У відкритому грунті лагенарія зовсім не зростала, встигла тільки зацвісти в кінці літа. А в теплиці вона заплела все, що можна (довелося навіть робити "стрижку"), активно цвіла ввечері і вночі гарними білими квітами, після ручного запилення навіть дала плоди, на жаль, не довгі циліндричні, а "пляшкові". Плоди ми чомусь не спробували, а довели до повної зрілості. Потім засушили на пам'ять... Шкода, фотографії зникли, вже дуже квіти були красиві!
Загалом, з лагенарією я поки що більше не переймаюсь!

Cderki
Cderki
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 25
З нами: 9 місяців 4 дня

Сообщение #5 Cderki » 30.12.2016, 16:33

Одного року вирощувала цю дивину. І не один раз. В основному використовував її, як і з усі гарбузові. Пророщував насіння, потім у теплу землю і поливати. Зазвичай робив лунку для 2-3 насінин. Прихлопував рукою, ущільнюючи грунт. Для рослини необхідна опора. У мене це була стара висохла яблуня. Так ось до осені з яблуні звисали ці самі лагенарії на подив усім сусідам

Vanik
Аватара
Vanik
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 17
З нами: 9 місяців 18 днів

Сообщение #6 Vanik » 30.12.2016, 16:48

А яка ця лагенарія на смак? Ніколи не чув про неї і не бачив. Чи варто відводити під неї місце на городі якого і так обмаль
Vita est bella

Kapelka
Kapelka
Репутація: 2 (+2/−0)
Повідомлення: 43
З нами: 9 місяців 29 днів

Сообщение #7 Kapelka » 04.01.2017, 15:00

Побачивши в інеті фото лагенарії, захотіла теж виростити. Посадила насіння в землю в травні, швидко зійшло, швидко зацвіло, обплутала всю сітку загорожі, гарно цвіла. Плодів було штук 5, інші зав'язі відпадали. На смак - звичайний кабачок, роздарувала плоди.

Lariska
Аватара
Lariska
Репутація: 6 (+6/−0)
Повідомлення: 224
З нами: 1 год 2 місяця

Сообщение #8 Lariska » 04.01.2017, 15:05

А яка ця лагенарія на смак?
Вирощувати не пробувала, але знаю, що молода лагенарія за смаком схожа на огірок, а коли виростає побільше, то на кабачок. Ще кажуть вона дуже корисна, виводить шлаки з організму і запобігає розвитку склерозу.

Galinka F
Аватара
Galinka F
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 51
З нами: 11 місяців 6 днів

Сообщение #9 Galinka » 04.01.2017, 15:09

Я пробувала вирощувати - росте непогано, у мене її свині їли, для себе я не придумала, як її застосувати. Нічим не хворіла, тож нічим ы обробляти не було потреби.

errror
errror
Репутація: 5 (+5/−0)
Повідомлення: 271
З нами: 1 год 3 місяця

Сообщение #10 errror » 25.01.2017, 21:43

Коли я вперше висадив лагенарію перед будинком, вона ціле літо не переставала дивувати перехожих своїми рясними довгастими плодами. Вирощую лагенарію (синонім - в'єтнамський кабачок) вже більш як 15 років, тож маю чималий досвід.
Лагенарія - однорічна витка рослина з родини гарбузових, дає плоди світло-зеленого забарвлення, які в міру достигання жовтіють, висихають і набувають кольору глини. Вона дивує не тільки довгими плодами, але й міцним розгалуженим двадцятиметровим огудинням, красивими білими квітками, які розкриваються увечері. Рослина досить теплолюбна, адже її батьківщина - В'єтнам, Індія та інші тропічні країни. Проте вона добре росте й плодоносить на нашій українській землі. Треба лише створити їй відповідні умови.
Вирощуючи протягом багатьох років цю ліану, я дійшов висновку, що вона не надто примхлива, як дехто вважає. Деякі овочівники скаржаться, мовляв, плоди лагенарії не дають повноцінного насіння, придатного для пророщування. А в мене за 15 років таких випадків не траплялося.
Ця рослина не займає у мене окремого місця, висаджую її під деревом або парканом біля стіни будинку. Обравши місце для садіння, починаю копати ямки завглибшки 50-70 см та завширшки 40-50 см. Потім заповнюю їх перегноєм, додаю 1-2 склянки попелу, сірникову коробку нітроамофоски, піввідра великозернистого піску. Всю цю суміш добре перемішую із землею. На мою думку, родючий пухкий ґрунт і достатнє зволоження - найголовніші складові у вирощуванні лагенарії, бо світла й тепла їй у нас вистачає.
Ґрунт готую з осені, але часто буває, що через брак часу доводиться робити це навесні. Помітив, що ніякої різниці немає, коли готувати ґрунт, головне, щоб він був удобрений і глибоко перекопаний.
У березні починаю готувати розсаду. Вибираю виповнені, тверді на дотик насінини, які добре вигрілися за зиму. Насінь намочую в теплій воді, тримаю добу за температури 40-60. Потім загортаю в марлю або розкладаю його у вологу тирсу. Приблизно через тиждень воно накільчується. Потім обережно беру кожну насінинку і висаджую у стаканчик чи дитяче відеречко. Розміщую по дві насінинки в кожний стаканчик.
Земляну суміш готую заздалегідь. Для цього беру по одній частині дернової або садової землі, перегною та грубозернистого піску, додаю чайну ложку попелу, все старанно перемішую і наповнюю стаканчики. У таку суміш заглиблюю пророщені насінинки. Стаканчики ставлю в ящичок, який
тримаю поблизу джерела тепла. Зверху накриваю склом, плівкою чи просто газетою, щоб земля не висихала.
Як тільки з'являться сходи, накриття знімаю і ящичок ставлю на підвіконня. Тендітні листочки загартовуються сонячними промінцями та повітрям. Денна температура на підвіконні 18-23°, а вночі знижується до 12-14°С. У такому середовищі рослини добре почуваються, нормально розвиваються, набирають сили, тягнуться до сонця. У погожі квітневі дні ящичок виношу на свіже повітря: спочатку на півгодини, а потім термін перебування надворі щодня збільшую на 15-20 хвилин. А за тиждень-два рослини звикають до цілодобового перебування на свіжому повітрі. В разі похолодання ящичок звечора накриваю плівкою, мішковиною.
Загартування - обов’язкова процедура. Рослини звикають до сонця, перепадів температури, опадів. І вже 10-15 травня загартовану розсаду пересаджую у відкритий ґрунт. Для цього перевертаю стаканчики, обережно вибираю земляну грудку і, не травмуючи кореневої системи, висаджую у підготовлені ямки. У 50-60-денному віці рослини на час пересаджування сягають майже метрової висоти. Ямки добре поливаю підігрітою на сонці водою. Щоб рослини не пошкодили заморозки, ставлю металевий чи дерев'яний каркас, обтягую його плівкою, додатково укриваю мішковиною, іншим утеплювальним матеріалом. На день усе накриття знімаю.
Тільки-но пагони почнуть рости, я їх підв'язую, а центральне стебло зрізую. Тоді на бічних стеблах швидше з'являються квітконоси, рослина раніше вступає у плодоношення. Коли лагенарія підніметься на висоту кількох метрів, стебла розгалужуються по кроні дерева, міцно чіпляючись вусиками. Тоді відпадає потреба у підв'язуванні. Лагенарії не загрожує навіть сильна буря.
Протягом усього періоду вегетації рослини добре поливаю, бо нестача вологи в ґрунті затримує ріст, а врешті-решт і плодоношення. За нестачі вологи та ущільнення ґрунту плоди погано зав’язуються, виростають не соковитими, інколи деформованими, в них ніколи не утворюється повноцінне насіння. Три-чотири рази на місяць підживлюю їх курячим послідом (1:10), після чого добре поливаю підігрітою на сонці водою.
У червні моя лагенарія починає плодоносити. Спочатку з'являються чоловічі квітки, а потім - жіночі. Розкриваються вони під вечір. Саме в цей час, якщо стоїть сонячна погода, починаю запилювати їх вручну: зриваю чоловічі квітки і ними запилюю жіночі. Цю операцію проводжу і вранці, після того, як спаде роса.
Через кілька днів молода зав’язь починає швидко рости. Перші плоди я не зриваю - це насінники. Вони повинні вирости найкращими, з найдовшим періодом дозрівання, і дати повноцінне насіння. Ці плоди плекаю найбільше: пильную, щоб їх якомога краще освітлювало сонце, аби не було ніяких пошкоджень і щоб плоди не торкалися землі. У вересні, коли можлива загроза приморозків, насінники накриваю плівкою,
іншим матеріалом. Зриваю їх у жовтні, коли померзне листя, але не допускаю підмерзання захищених насінників. їх заношу до кімнати, де продовжується дозрівання насіння. Розкладаю плоди на поличках, у шафах, розвішую на стіні. Постійно стежу, аби вони не загнивали і не пліснявіли. Для цього час від часу провітрюю кімнату, перевертаю плоди.
За кімнатної температури процес дозрівання триває 2,5-3 місяці. Коли плоди змінюють забарвлення, починають жовтіти, а насіння торохтить у їхній середині, я переношу їх ближче до опалювальної системи, де вони добре висихають. Наприкінці грудня або в січні вибираю насіння і до весни тримаю його в мішечках біля джерел тепла.
Усі інші плоди, які зав'язуються пізніше, я зриваю молоденькими довжиною 30-40 см. З них готуємо салати, соуси, маринади, дієтичну кашу, ікру. Для їжі плоди мають бути не перезрілими, тобто не довшими за 40-60 см.

Страви з лагенарії

Лагенарія тушкована
На 1 кг лагенарії - 5 столових ложок сухарів, 5 столових ложок олії, сіль, перець - за смаком.
Молоденькі кабачки очищаю від шкірки, нарізую кружальцями і викладаю у злегка змащену жиром сковорідку. Накриваю кришкою і тушкую 15 хвилин, перевертаючи кружальця. Потім посипаю їх сухарями, поливаю олією, обсмажую дві хвилини, не накриваючи сковорідку кришкою. Готові кружальця викладаю на тарілку і посипаю дрібно нарізаною селерою.

Лагенарія фарширована
На 0,5 кг м'яса - півсклянки рису, 4 цибулини середнього розміру, 4 столові ложки олії, сіль, перець - за смаком.
Для фарширування беру плоди діаметром 5-6 см, знімаю з них шкірку, видовбую насінники і заповнюю порожнину м'ясним або грибним фаршем з рисом. Викладаю плоди на сковорідку, заливаю сметаною, накриваю кришкою і півгодини витримую в гарячій духовці. Потім виймаю і посипаю дрібно нарізаною петрушкою.
Для фаршу м'ясо або гриби перекручую через м'ясорубку, додаю відварений рис з підсмаженою цибулею.

Млинці
На 0,5 кг лагенарії - 150 г кореневої селери, яйце, півсклянки борошна, 4 столові ложки олії.
Молоденькі плоди діаметром 3-5 см обчищаю від шкірки і тру на тертці з великими отворами. Окремо тру очищену селеру на дрібній тертці, додаю яйце, сіль, борошно і добре розмішую. Потім масу викладаю на добре розігріту сковорідку і обсмажую, закривши кришку.

Вирощую лагенарію не лише як овочеву рослину, але і як декоративну. її огудина міцно обплітає старі засохлі дерева, паркани, різні господарські споруди і може прикрасити навіть квітник.
Рослина вражає могутньою енергією росту, а довжелезні звисаючі плоди створюють фантастичне видовище. А вегетує вона аж до приморозків. Отож, доцільно її вирощувати і на балконах. Для цього потрібне лише старе відро чи ящик з родючим ґрунтом. У затишку, біля стіни, лагенарія почуватиметься ще краще. Адже цегляні стіни швидко нагріваються сонцем і тепло від них довго утримується і в нічний час, що створює сприятливі умови для росту рослини та її плодоношення.
Вирощую лагенарію не тільки горщечковою розсадою, а й висівом насіння у ґрунт у ті самі строки, що й інші гарбузові.
Лагенарія щедро дарує нам красу. А краса, як сказав один поет, врятує світ.

sidr
Аватара
sidr
Репутація: 1 (+1/−0)
Повідомлення: 28
З нами: 9 місяців 14 днів

Сообщение #11 sidr » 10.02.2017, 19:27

Лагенарія той же кабачок, все теж саме, тільки ліани довші і самі плоди різної форми. Раніше її в основному використовували як посуд для зберігання води і прикрас, здається її не їдять, я сам вирощував довгоплідну лагенарію, вона до 1-1,2 м виростає, її особливість, що можна відрізати частину плоду, вона далі зростає. Смак - звичайного кабачка, при зберіганні плоду, шкірка грубіє. Кожен плід я підвішував в сітку, хоча рослина потужна, але і плоди теж важкі. Рослина дуже висока, до 4 м, добре все обплітає.

fuh
fuh
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 21
З нами: 9 місяців 2 дня

Сообщение #12 fuh » 18.02.2017, 17:19

Не в захваті від цього овочу, для проби і смажив і маринував разом з кабачком. Ну не в'єтнамець я і все тут. Вони люблять смаженого оселедця, а ми під шубою і під 100 грам. Точно садити не буду. Спробував і ладно.

Georg
Georg
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 35
З нами: 9 місяців 23 дня

Сообщение #13 Georg » 21.02.2017, 10:39

При якій температурі замочувати лагенарію? Ніколи не вирощував, і як зрозумів з теми не багато втратив, але цього року купив пару пакетиків з насінням, хочу спробувати щеплювати на неї кавун, тож зараз хочу перевірити яка схожість насіння лагенарії та кавуна.

Veterok
Аватара
Veterok
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 28
З нами: 8 місяців 23 дня

Сообщение #14 Veterok » 30.04.2017, 15:54

Посіяв я цього року 2 пакетика лагенарії, по 5 насінин у кожному в пластикові стаканчики і вже пройшло майже 2 тижнів, а сходів ще й досі немає. Їх вже не буде чи може лагенарія так довго сходити?

Kleo
Kleo
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 14
З нами: 1 год

Сообщение #15 Kleo » 26.05.2017, 17:05

У минулому сезоні у мене звільнилася шпалера, призначена для винограду, і я вирішила посадити в цьому місці якусь рослину що плететься. В магазині на очі потрапила упаковка з насінням лагенарії сорту «Луцертола». Ця овочева культура відноситься до сімейства гарбузових, її ще називають посудний гарбуз або в'єтнамський кабачок. Агротехніку кабачків і гарбузів я давно освоїла, тому складнощів у вирощуванні цього овочу не бачила. Але в перший раз вирішила виростити лагенарії через розсаду.
Прочитавши інформацію на упаковці і з'ясувавши, що ця культура має досить тривалий період вегетації, підготувала ємності і грунт для посадки лагенарії на розсаду. У першій декаді квітня замочила насіння у вологій ганчірочці на блюдечку і залишила в теплому місці. Насіння проклюнулися десь через тиждень. Кожне проросле насіння висадила в окремі склянки (використовувала пивні), попередньо наповнені покупним грунтом і политі водою. Насіння присипала шаром землі 2-3 см, накрила стаканчики пакетами. Після того, як з’явилися сходи, пакети прибрала, а стакани переставила на саме світле підвіконня. Днів через десять перенесла їх на балкон, так як на вулиці настала тепла сонячна погода. Поливала в міру необхідності, два рази за час перебування розсади в домашніх умовах підгодувала її розчином рідкого органо-мінерального добрива по інструкції. Після появи четвертого листа верхівку кожного пагона прищипнула: завдяки цьому рослини починають випускати бічні пагони, на яких згодом утворюється більше жіночих квітів.
В кінці травня висадила розсаду у відкритий грунт. Кожну посадкову яму добре удобрену перегноєм, всипала по склянці золи, рясно пролила водою. Пересадила рослини методом перевалки, ще раз полила і замульчувала грунт зверху скошеною травою. Рослини висадила на відстані 40-50 см одна від одної.
Лагенарія не доставила мені особливих турбот. Догляд їй потрібен такий же, як звичайним гарбузам і кабачкам. Я забезпечила її регулярним поливом і необхідними підгодівлями. Раз на два тижні чергувала підгодівлі настоєм коров'яку (1:10) і зольним розчином (1 склянка золи на 10 л води). Під кожен кущ вливала по три літри добрива, причому перед цим спочатку проливала лунки звичайною водою. Тому, що земля на нашій ділянці піщана і дуже швидко висихає, під кущі періодично підкладала новий шар мульчі для зменшення випаровування вологи. Коли батоги лагенарії досягли в довжину 0,5 -0,7 м, підв'язала їх до шпалери. Надалі підв'язка не знадобилася, я тільки направляла деякі пагони в потрібному напрямку. Пагони у цього овочу можуть виростати довжиною до 15 м, тому, коли вони досягли триметрової довжини, я знову прищипнула верхівку кожного пагона. Після цвітіння на кожному кущі залишила по 7-8 зав'язей, вибравши найсильніші. Дві з них, які зав'язалися найпершими, я вирішила залишити на насіння, а решту зрізала молодими і використовувала для приготування різних страв. Ми їли їх в салатах, смажили, тушили, маринували, як кабачки. Варто сказати, що лагенарія здалася нам набагато солодшою і ніжніше кабачків, тому їх посадку я тепер вирішила скоротити і замінити їх цією приємною і дуже смачною овочевою новинкою.
У наступному сезоні крім «Луцертоли», яка нам дуже сподобалася, хочу посадити і інші сорти цієї чудової овочевої культури. Вже купила насіння сортів «Ботлз» і «Гусь в яблуках». Плоди останнього темно-зеленого кольору з білим «мармуровим» малюнком, а за формою схожі на гусака: товстий низ, тонка вигнута шия - дуже хочу спробувати зробити з них вироби (бачила фото таких виробів з висушеного гарбуза в Інтернеті). А на упаковці з насінням «Ботлз» написано, що плоди цього сорту особливо смачні і за формою нагадують дві зрощених кульки. Після такого приємного знайомства з цією культурою я загорілася бажанням спорудити ще одну шпалеру спеціально для неї і неодмінно продовжу її вирощувати в подальшому і експериментувати з сортами.

Kiril Petrov
Kiril Petrov
Репутація: 1 (+1/−0)
Повідомлення: 24
З нами: 4 місяця 25 днів

Сообщение #16 Kiril Petrov » 28.05.2017, 08:35

Чи можна лагенарію вирощувати в ящику з насипаним грунтом. Бо хочу поставити якусь рослину що плететься перед хатою, але в мене там всюди плитка і голої землі немає. Тож чи буде добре себе почувати лагенарія в ящику і як часто її поливати, любить вона воду як огірки чи не дуже?

Andren
Andren
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 12
З нами: 10 місяців 5 днів

Сообщение #17 Andren » 10.06.2017, 21:09

Лагенарія той же кабачок, все те ж саме, тільки ліани довше і самі плоди різної форми. Я сам вирощував довгоплідну лагенарію, вона до 1-1,2 м виростає, її особливість, що можна відрізати частину плоду, вона далі росте. Смак - звичайний кабачок, при зберіганні плода, шкірка грубіє. Кожен плід я підвішувала в сітку, хоча рослина потужна, але і плоди теж важкі. Рослина дуже висока, до 4 м, добре все обплітає.


Вернуться в «Вирощування баштанної продукції»

Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость