Особливості травлення жуйних тварин

Описание: Форум про розведення великої рогатої худоби

errror
errror
Репутація: 3 (+3/−0)
Повідомлення: 268
З нами: 1 год 1 місяць

Сообщение #1 errror » 13.11.2016, 21:12

З давніх давен людству відомо, що корм, який надходить до шлунка тварини, перетравлюється особливим способом.

Розщеплення складних спожитих речовин у шлунково-кишковому тракті відбувається під дією ферментів, травних соків та ферментів мікроорганізмів, які населяють передшлунки жуйних і товстий відділ кишківника всіх тварин.

У шлунку кормова маса набухає, розм'якшується під дією соляної кислоти, а фермент пепсин починає розщеплювати білки до пептидів. Основні процеси травлення відбуваються у тонкому відділі кишківника. Тут крохмаль і цукри розщеплюються до моносахаридів (глюкози, фруктози та ін.), протеїн - до амінокислот, а жири - до гліцерину й жирних кислот. У товстому відділі кишківника процеси травлення затухають. Тут травні соки не виділяються, і перетравлення корму триває завдяки ферментам тонкого кишківника та ферментів мікроорганізмів, що населяють товстий кишківник. У жуйних близько 50% органічної речовини спожитих кормів перетравлюються і засвоюються в рубці, книжці й сітці за рахунок ферментів мікроорганізмів. Кінцевими продуктами розпаду вуглеводів у рубці є легкі жирні кислоти: оцтова, пропіонова, масляна, а також вуглекислий газ і метан.

Здавалося б, що основна таємниця перетравлення корму відома. Проте створити в лабораторних умовах штучну "тварину" і мати від неї молоко та м'ясо ще нікому не вдавалося.

На запитання, що їсть корова? Ми всі відповідаємо, що корова травоїдна тварина. Проте її не слід відносити до істинно травоїдної тварини. І ось чому. Як відомо, до складу рослин входить велика кількість клітковини. З неї в основному побудовані клітини й оболонки стебла та листя рослин, головним чином - це целюлоза й інкрустуючі речовини - лігнін, кутин тощо. У травних соках тварин немає ферментів, які б забезпечили її перетравлення. Такі ферменти виділяють лише мікроорганізми, що є в шлунково-кишковому тракті.

В 1 см3 вмісту рубця живе 15-20 мільярдів мікроорганізмів. Вони й споживають траву, що надходить до шлунка корови. Поїдаючи її майже повністю, мікроорганізми швидко розмножуються.

Клітковина трави йде на утворення крохмалю і гліко-геноподібних речовин тіла мікроорганізмів, а рослинний білок перетворюється на мікробний білок. У подальшому мікроорганізми легко перетравлюються у наступних відділах шлунка й кішківнику корови, а глюкоза, амінокислоти, жирні кислоти, інші речовини, утворені ними, без подальшої переробки всмоктуються у кров. Тому мікроорганізми є головним джерелом поживних речовин для організму тварини.

У годівлі корови клітковина має важливе значення як баластна речовина, подразник рецепторів шлунково-кишкового тракту, що сприяє кращому виділенню травних соків та перистальтиці шлунка й кишківника.

Найбільше клітковини міститься у грубих кормах: соломі - 40-45%, сіні та полові - 20-35%. У зернових кормах, за винятком вівса, лише 2- 4% клітковини. Порівняно багаті на неї висівки та деякі види макухи й шроту (11-16%). Мало її у коренебульбоплодах - 1 %, і зовсім немає у кормах тваринного походження. За низького рівня клітковини в раціоні у рубці зменшується концентрація оцтової кислоти, яка є попередником жиру молока. Якщо в раціоні мало клітковини, а це часто буває за згодовування молодої трави, то жирність молока знижується. Тому корові необхідно давати сіно, солому, силос, сінаж, тобто корми, багаті на клітковину.

Для виробництва молока та м'яса й інших продуктів тваринництва найвужчим місцем є недостатня забезпеченість тварин кормами з великим вмістом білка. В організмі тварин білок не утворюється із неорганічних сполук, тому всю потребу в білку тварини покривають за рахунок рослин, які синтезують його із різних неорганічних азотистих речовин. Але, крім бобових, усі рослинні корми бідні на білок.

Білки в рубці корови під дією протеолітичних ферментів мікроорганізмів розщеплюються до пептидів та амінокислот, а частина останніх - до аміаку. Надходячи з кормовими масами до сичуга й кишківника, бактерії перетравлюються і є джерелом повноцінного білка в організмі корови. На здатності мікроорганізмів, що населяють передшлунки жуйних, використовувати аміак дня синтезу білка ґрунтується застосування синтетичних азотистих сполук, як часткового замінника кормового протеїну 20-30%.

Для поліпшення використання протеїну в раціоні корів необхідно дотримуватися певного співвідношення між цукром і протеїном, бо за недостатні кількості цукру зменшується інтенсивність розмноження мікроорганізмів у передшлунках і вони не спроможні використати ту кількість аміаку, яка утворюється за розщеплення протеїну. Співвідношення між цукром і протеїном вважається нормальним, якщо на одиницю перетравленого протеїну припадає 1 -1,5 одиниць цукру.

Справедливо виникає запитання: якщо ми годуємо не корову, а бактерій, що живуть у її шлунку, то чи не можна замінити натуральні корми на штучні?
Особливості травлення жуйних тварин навели вчених на думку про можливості збагачення натуральних кормів білками за допомогою мікробного синтезу. Ось чому вони вже давно ведуть пошуки замінників білка. И один із таких шляхів знайдено - це вирощування мікроорганізмів на фермах, а потім згодовування їх тваринам. Це дорожче, складніше, але безпечніше і дає змогу краще забезпечити повноцінне годування тварин. А в недалекому майбутньому більшу частину кормів для тварин розпочнуть виробляти не на полях, а на фермах та заводах.

Вернуться в «Велика рогата худоба»



Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость