Мастит корів та його профілактика

Описание: Форум про розведення великої рогатої худоби

errror
errror
Репутація: 3 (+3/−0)
Повідомлення: 268
З нами: 1 год 1 місяць

Сообщение #1 errror » 19.11.2016, 09:07

Стара істина застерігає нас, що кожну хворобу легше й дешевше провести профілактику, ніж лікувати. А захворювання корів на мастит досить таки поширене й у фермерських господарствах та завдає власникам значних збитків.
Вони складаються із затрат на лікування, виділення хворих корів до окремої групи й догляд за ними, а також непридатність використання молока в їжу під час лікування антибіотиками та після цього. Крім того, в молоці хворих корів велика кількість шкідливих мікроорганізмів, які можуть зумовити у телят-молочників шлунково-кишкові захворювання, а в людей ангіну, скарлатину, запалення легень та різні харчові отруйні зараження.

То що ж це за хвороба мастит?
Під маститом слід розуміти запалення молочної залози, яке характеризується припухлістю, почервонінням, під час дотику - відчуття та біль. Класифікують хворобу за анатомічними ознаками та за причинами, які її викликають. За клінічними ознаками виокремлюють гострий мастит, коли спостерігаються явні ознаки запалення частки або всього вимені, може бути припухле (частіше у сухостійний період), а в перших порціях молока появляються пластівці.

Розрізняють гнійні мастити, які бувають у формі флегмони, абсцесу або гангрени. Виникненню маститів передує проникнення та розмноження у тканинах вимені мікроорганізмів. Вони проникають до залози в основному через дійковий канал. Однак мікроорганізми можуть проникати через рани шкіри та дійок, а також заноситися з інших органів та за їхнього захворювання. Із заразних хвороб для вимені велику небезпеку становлять ящур, туберкульоз та актиномікоз.

За прихованої форми маститу видимі клінічні ознаки відсутні, однак лабораторними дослідженнями встановлюють зміни хімічного складу молока, з якого виділяють патогенні (хвороботворні) мікроорганізми. Характерною ознакою маститу є значні зміни у властивостях молока, яке змінюється на вигляд, смак, зменшується чистота, в'язкість і перетворюється на ексудат (рідина, що накопичується у тканинах від запалень), часто на початку доїння з пластівцями. За виявлення у молоці пластівців, згустків домішок крові чи гною, корову вважають хворою на мастит.

Мікроорганізми, які розвиваються у молочній залозі в основному є умовно-хвороботворними і бурхливо розмножуються за зниження захисних сил організму. Однак вони можуть бути знищеними фізіологічними пристосуваннями організму, а тому в першу чергу стежать за годуванням тварин повноцінними раціонами за вітамінами та мікроелементами.

Виникненню маститів сприяє однотипна годівля концентрованими та соковитими кормами, недостатня кількість сухих, грубих кормів. Небезпечним є перехід у годування з одного корму на інший. Навесні корів слід привчати поступово до випасу на пасовищах та переводу на зелену масу. Потенційною причиною виникнення хвороби є згодовування покритого грибковою плісенню сіна, гнилих та мерзлих кормів.

Немаловажне значення мають чинники зовнішнього середовища. В першу чергу слід дотримуватися показників мікроклімату в приміщенні, таких як температура, освітлення, належна вентиляція та каналізація. Небезпечними є також і переохолодження тварин та обморожування дійок. У зимовий період слід корів випускати у вигульні дворики, крім днів з сильними морозами, дощем, снігопадом та вітром. їх обладнують з сонячного та затишного боку приміщень. Тривалість прогулянок - 3-4 години, бажано в два прийоми.

Звертають увагу на стійло. В приміщенні не повинно бути протягів, а температура приміщення утримується на рівні 12— 16°С. Частіше всього мастити виникають у приміщеннях без належної вентиляції, каналізації. Підлога в стійлах має бути рівною, не брудною і покрита достатнім шаром соломи, не враженої грибками.

Ранній запуск корів, коли молочна залоза виробляє багато молока, може також призвести до хвороби. Низькопродуктивних корів запускають відразу, а високопродуктивних - переводять на дворазове, а після й одноразове доїння, а під кінець тільності доять через один-два дні.

Встановлено тісний зв'язок між захворюваннями органів розмноження і травлення, коли наявні у вимені мікроби набувають властивості розмножуватись І викликати запалення молочної залози. Є спостереження, які свідчать, що високопродуктивні корови частіше хворіють на мастити. Господар повинен запідозрювати й діагностувати хворобу на основі клінічних ознак та перерахованих чинників, що можуть призвести до її виникнення.

Найважливішим заходом попередження захворювання вимені та надою молока високої санітарної якості є належний догляд за шкірою вимені та дійок. Тому перед доїнням вим'я слід підмивати водою, підігрітою до 50°С з переносного відра з кухлем або без нього. Після чого його витирають чистим, сухим рушником, індивідуальним для кожної корови. Для дезінфекції дійок після доїння існує ряд препаратів, що вбивають шкідливі мікроорганізми, однак для цього їх підбирають індивідуально. Доведено, що роль мікроорганізмів у виникненні та підтримці запального процесу молочної залози досить висока, а тому гігієна тварин та особиста гігієна тваринників мають важливе значення в одержанні високоякісного молока та профілактиці маститів. Шкіра рук доярки не повинна мати царапин, ран та інших пошкоджень.

Коровам створюють спокій, зменшують кількість соковитих кормів, замінюючи їх якісним сіном з бобових трав. Застосування тепла, холоду, масажу та протимікробних препаратів слід погоджувати з лікарем ветеринарної медицини.

Вернуться в «Велика рогата худоба»



Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость