Дисбактеріоз кишківника у корів

Описание: Форум про розведення великої рогатої худоби

errror
errror
Репутація: 5 (+5/−0)
Повідомлення: 271
З нами: 1 год 5 місяців

Сообщение #1 errror » 10.01.2017, 08:29

Дисбактеріоз кишківника - гостра хвороба, яка супроводжується порушенням роботи харчового тракту, а саме, перетравлювання та засвоювання корму і зумовлює погіршення балансу мікроорганізмів у кишківнику.

Ознаки хвороби проявляються тоді, коли в шлунково-кишковому тракті змінюється постійний склад мікрофлори. Відтак відбувається заміна нормальної мікрофлори, а також розмноження різних атипових чужорідних мікроорганізмів.

У новонароджених шлунково-кишковий тракт стерильний і протягом декількох годин після народження починає заселятися мікроорганізмами, з-поміж яких розрізняють два види: облігатні (постійні, обов'язкові) та факультативні (необов’язкові). Як стверджують науковці, в кишківнику циркулює надзвичайно багато видів мікроорганізмів, маса яких становить до двох кілограмів.

Бактерії, які постійно входять до складу нормальної мікрофлори кишківника, називають облігатними, або корисними мікробами (біфідобактерії, лактобактерії, кишкові палочки). Вони беруть участь в обміні речовин організму, стимуляції імунітету, регуляції перистальтики кишківника, синтезі вітамінів групи В та ін. Крім того, захищають організм від хвороботворних мікробів, гальмуючи їхнє розмноження.

Факультативні мікроорганізми є умовними збудниками хвороб і проявляють свою агресивну дію лише за зниження захисних сил організму тварин, одначе ці два види бактерій протягом тисячоліть постійно населяють кишківник теплокровних, пристосувалися один до одного, що призвело до їхнього мирного співіснування, не зважаючи на вплив різноманітних чинників навколишнього середовища на організм. Між корисними та шкідливими бактеріями триває безперервна "війна". Кожне відхилення від нормального, кількісного та якісного складу, мікрофлори кишківника призводить до дисбактеріозу. Вплив таких негативних чинників, як нераціональне годування, випоювання забрудненої води, промислові отрути, іонізуюче випромінювання, стресові стани та безсистемне застосування антибіотиків і деяких інших медикаментів, що знижують захисні сили організму і, як наслідок, можуть призвести до виникнення захворювання. До групи ризику можна віднести глисти та інші види найпростіших, які виділяють речовини, що вбивають корисні мікроорганізми.

За цієї хвороби корми, які не перетравлюються на складові, що легко засвоюються організмом, а перетворюються у масу, сприятливу для розмноження гнильних мікробів, токсини яких проникають у кров’яне русло і отруюють організм.

Такі несприятливі чинники зумовлюють інтенсивне розмноження бактерій, які для свого розвитку використовують багато вітамінів, а це призводить до їхньої нестачі в організмі та порушення балансу цих двох видів мікроорганізмів і травлення. Відтак у кишківнику зменшується кількість кишкових паличок, основного продуценту (той, що виробляє) вітаміну В12 та біфідобактерій, лактобацил. З одночасним ростом умовно-патогенних мікроорганізмів (псевдомонад, грибів). Спостерігається розлад травлення різного ступеня тяжкості, який залежить від стану здоров'я тварини.
І тут господареві, котрий тримає живність, треба знати, що така хвороба частіше проявляється у молодняку, однак реєструється і в дорослих тварин, якщо їх годувати недоброякісними кормами. До основних клінічних ознак відносять профузні (рясні) проноси, закрепи, здуття живота, що можуть переходити в заразне ускладнення.

Разом з тим, з рідкими фекаліями організм втрачає велику кількість води, а це призводить до зневоднення та отруєння організму, що супроводжується різкою зміною обмінних процесів та згущення крові з порушенням кровообігу, що впливає на діяльність серцево-судинної системи й може викликати падіж.

І знову нагадування господареві: якщо годувати тварину неякісними кормами, то фекалії будуть рідкі, з бульбашками газу, нудотного запаху. Ділянки тазу та стегон забруднені рідкими виділеннями і свідчать про болючість черевної стінки та підвищену чутливість шкіри. Слизові оболонки бліді з жовтушним відтінком, пульс слабкий, дихання уповільнене.

За такого стану тварини для діагностики господареві слід запросити ветлікаря і разом з ним провести аналіз утримання та годування живності: адже своєчасна і об'єктивна діагностика дисбактеріозу кишківника, а також правильний вибір засобів лікування мають надзвичайно важливе значення. Для цього роблять візуальну оцінку якості кормів та кормових добавок, водонапування. А також бажано провести лабораторний аналіз якості комбікормів, сіна на вміст мінеральних сполук. Особливу увагу звертають на вміст кальцію, фосфору та каротину.

А ще господар повинен знати, що тварин забезпечують мінеральною підкормкою. А також необхідно знати й те, що дисбактеріоз є наслідком неякісної годівлі, деяких паразитарних хвороб, тому вилікувати його можна лише за умов усунення причин, що його зумовили.

Для нормалізації мікрофлори кишківника за прописом ветлікаря застосовують пробіотики - препарати мікробного походження: як біфідумбактерин сухий, лактобактерин сухий, колібактерин, антигельмінтні препарати та ін.

А тепер про те, як лікувати тварин народними методами. Для нормалізації процесів травлення рекомендують настої рослин, подрібнених на частинки не більші 5 мм. Кращими є ромашка лікарська - 1 частина, звіробій звичайний - 4 частини; а також подорожник великий - 2 частини та м’ята перцева - 1 частина. Готують настій так: 10 г сировини (2 столові ложки) заливають літром окропу, настоюють 15-20 хв., проціджують. Телятам дають настій у теплому вигляді за 15-20 хвилин до годуваня 3-4 рази на день, у дозі 200-250 мл. Настої цих рослин дають гарний ефект у поєднанні з тетрацикліном.

За стійких діарей призначають антибіотики: ампіцилін, неоміцин, левоміцин, а також сульфаніламіди - фуразолідон, фталазол, бісептол.

Важливе значення для лікування дисбактеріозу має дієтичне годування. До раціону вводять легкоперетравні вітамінні корми, подрібнені овочі, випоюють пійло. За бродильних процесів обмежують молоко, вуглеводи, сирі корми, багаті на клітковину.

В основу профілактики входять заходи, спрямовані на поліпшення умов утримання, захист тварин від стресів, переохолодження. Дотримуються заходів гігієни. Мікрофлора кишківника тварин складна саморегулювальна система, яка за рацюнального лікування швидко відновлюється до норми.

Вилікувати дисбактеріоз можна лише, вивчивши причини, що спричинили виникнення хвороби та проведення комплексного лікування, обов'язково під наглядом лікаря ветеринарної медицини.

Вернуться в «Велика рогата худоба»

Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость