Економічна ефективність свинарства

errror
errror
Репутація: 3 (+3/−0)
Повідомлення: 268
З нами: 1 год 1 місяць

Сообщение #1 errror » 24.11.2016, 18:33

Свинарство - найшвидкостигліша галузь тваринництва. Адже розведення свиней дає змогу за порівняно малий строк виробляти велику кількість м'яса. Зокрема, $д однієї свиноматки можна отримувати 10-18 поросят за рік, які при відгодівлі можуть давати 1,5-2 т свинини, витрачаючи при цьому 5-6 ц кормових одиниць на 1 ц продукції. Перевага даної галузі тваринництва полягає в цінних біологічних і господарських якостях свиней:

♦ високі прирости, обумовлені швидкостиглістю тварин;
♦ короткий період поросності та великий приплід за кожний опорос;
♦ висока окупність кормів, що за певних обставин є вигіднішим, ніж за виробництва інших видів м'яса;
♦ можливість використовувати харчові відходи;
♦ великий забійний вихід - до 70-80%, що значно вище, ніж при вирощуванні інших видів тварин.

Усе це дає змогу виробляти свинину з відносно низькою затратою праці та матеріальними витратами. Крім того, на 1 ц приросту живої маси свиней витрачається корму і праці значно менше, ніж за виробництва інших видів м'яса (за винятком птиці), що сприяє зменшенню собівартості свинини.

Отже, свинарство - надзвичайно вигідна галузь сільського господарства. Однак, займаючись вирощуванням свиней, слід враховувати чимало важливих чинників, які дають змогу значно підвищити його економічну ефективність. Зокрема, інтенсифікація свинарства та його економічна ефективність значною мірою визначаються якістю молодняку, продуктивність якого має відповідати сучасним вимогам споживача.

Парування, годівля та утримання поросних свиноматок

Рентабельність свинарства і собівартість свинини багато в чому залежать також від того, скільки поросят отримують від однієї свиноматки за рік. Отже, одне з першочергових завдань фермера або власника особистого селянського господарства полягає в тому, щоб отримувати від свиноматки якомога більше опоросів і вищу багатоплідність. А це залежить від строків і методів покриття маток, від організації проведення опоросів, технології вирощування, термінів відлучення поросят від свиноматок та багатьох інших, не менш важливих чинників.

Молоді свинки можуть бути спаровані і запліднені у віці 5-6 місяців. Проте через недорозвинені статеві органи вони ще не готові до нормального плодоношення і вирощування міцних та здорових поросят, добре пристосованих до навколишнього середовища та подальшого використання у сільському господарстві.

Прагнення деяких початківців до швидкого отримання поросят і відшкодування витрат на купівлю й вирощування свинок нерідко призводить до серйозних помилок і розчарувань. Парування в дуже ранньому віці може спричинити затримку розвитку самих свиноматок, зниження багатоплідності, народження слабких поросят з підвищеною схильністю до захворювань. Зокрема, покриття маток у віці 6-7 місяців призводить до отримання 6-8 поросят при народженні і 5-6 поросят до відлучення.

Високу багатоплідність і молочність, добрі материнські якості та життєздатність молодняку, придатного для інтенсивної відгодівлі, забезпечують молоді свинки при першому покритті у віці 9-10 місяців з живою масою 120-130 кг. Щоб досягти таких результатів, середньодобові прирости свинок на вирощуванні мають бути не менше 500 г, що можливо лише за умови повноцінної годівлі. Небажані й дуже високі прирости при вирощуванні свинок, бо це призводить до зайвого осалювання тварин і погіршення якості приплоду.

Щоб свиноматка була запліднена з першого покриття і привела більше поросят, парування необхідно проводити у найсприятливіший момент охоти. Своєчасне визначення початку охоти у свиноматок є одним з найважливіших елементів технології розмноження свиней. Настання охоти у свиней можна виявити перевіркою кнуром-пробником або натисканням кулака на поперек свині. Матка при цьому проявляє рефлекс нерухомості: допускає кнура до покриття або прогинає спину при натисканні на поперек. Стадія статевого збудження триває 3-5 діб, а статева охота - від 36 до 90, іноді до 120 годин. Незважаючи на те, що запліднення маток здійснюється в такому широкому діапазоні від початку охоти, багатоплідність їх залежить від часу запліднення, що пов'язане з настанням овуляції.

Охоту у свиноматки слід перевіряти не менше двох разів на добу. Щоб підвищити заплідненість, дорослих свиноматок парують через 12, а молодих - через 18 годин після виявлення у них охоти. Для повного запліднення всіх яйцеклітин, що виділилися, доцільним буде повторне покриття через 12 годин.

При одноразовому виявленні маток в охоті фізіологічно обґрунтовано перше покриття проводити через 10-12 годин від початку охоти, яке вираховується від середнього часу між черговими вибірками, і вдруге через 30-34 години від початку охоти.

Дворазове покриття порівняно з одноразовим підвищує заплідненість, багатоплідність і великоплідність маток. На свинарських фермах дворазове покриття маток рекомендується проводити різними кнурами однієї породи або кнурами різних порід.

Тривалість використання свиноматок у господарстві визначається тим, як змінюється у них з віком багатоплідність, молочність, розвиток і збереження приплоду в підсисний період тощо. Якщо свиноматка у кожному опоросі приводить не менше 10 поросят, усіх або майже всіх вигодовує до відлучення з середньою живою масою 18-20 кг, то, як кажуть у народі, "від добра добра не шукають". Замінювати таку свиноматку молодою свинкою немає сенсу. І на це є дві причини.

По-перше, на утримання дорослої свиноматки, як це не дивно, потрібно менше кормів, ніж для молодої матки, організм якої потребує багато енергії та протеїну для подальшого росту й розвитку.

По-друге, продуктивність молодих свиноматок, зазвичай, нижча, ніж дорослих. Та й чи відомо, на яку продуктивність здатна майбутня свиноматка?
Слід також враховувати, що з віком продуктивність свиноматок збільшується (приблизно до 5 років), а потім починає знижуватися.

Зважаючи на те, що тривалість збереження продуктивних якостей свиноматок залежить від особливостей породи, умов годівлі та утримання, доцільним буде використання свиноматок до 4-5-річного віку за умови отримання від них 6-7 опоросів.

Поросність свиноматок триває 115-116 днів. У цей час потрібно дуже виважено поставитися до складання їхнього раціону, не допускаючи як недогодівлі, так і перегодовування. У першій половині поросності до раціону свиноматок слід включати більше об'ємистих кормів (силосу, коренеплодів, зеленої маси, трав'яного борошна) і менше концентратів, оскільки для розвитку зародків у цей період потрібна невелика кількість поживних речовин.

У другій половині поросності маткам збільшують частку концентрованих кормів. Так, якщо в перший період поросності достатньо включити до раціону концентратів 60-65%, соковитих і зелених кормів - 25-30 і трав'яного борошна - 10%, то в завершальний період концентратів має бути не менше 70-75%, соковитих і зелених кормів -17-22, грубих - 8%. У літній період до раціону свиноматок обов’язково включають зелені корми.

Не рекомендується напувати поросних маток холодною водою, давати багато кукурудзи і включати до раціону понад 0,3 кг макухи, оскільки це викликає жирове переродження мускулатури плоду і поросята часто народжуються слаборозвиненими.

Опорос та догляд за новонародженими поросятами

Опорос - надзвичайно важливий процес у технології вирощування поросят. Від нього значною мірою залежить розвиток поросят у наступні періоди їхнього життя. Поросята народжуються з невеликим запасом енергії та інших поживних речовин в організмі, але вони зовсім позбавлені захисних функцій проти різних інфекційних хвороб. Зокрема, в їхньому організмі відсутні захисні речовини (антитіла), які вони не в змозі утворювати протягом двох-трьох декад свого життя.

Однак усі ці поживні речовини й антитіла містяться у молозиві свиноматок, тому дуже важливо, щоб поросят якомога швидше після народження підпустили до свиноматки. Адже навіть невеликі порції молозива, які потрапляють до травних органів поросят у перші години життя, надзвичайно сприятливо впливають на їхній організм.

За свиноматками потрібно встановити майже цілодобове спостереження, аби не проґавити опоросу. Правильно визначити початок цього процесу допоможуть самі тварини:

♦ за 3-4 дні до опоросу у матки різко змінюється поведінка;
♦ за 2-3 доби до опоросу у неї набрякає вим'я, соски збільшуються і червоніють;
♦ за добу, а іноді й раніше, з сосків при натисканні на них починає виділятися молозиво;
♦ за 2-5 годин до опоросу свиноматка починає часто лягати і вставати, намагається зробити собі лігво, підгрібаючи передніми кінцівками підстилку під себе.

Опорос, зазвичай, проходить у три стадії: підготовка. виведення плодів та відокремлення посліду.

Під час першої стадії спостерігаються ритмічні скорочення стінок матки, які повторюються кожні 15 хвилин і тривають по 5-15 секунд. У цей період розкривається шийка матки.

Друга стадія характеризується просуванням плодів у шийку матки та виведенням їх назовні. Слід враховувати, що від початку скорочення шийки матки до виведення першого плоду минає 1-3 години, а інколи й до 10 годин.
Протягом третьої стадії виводяться всі плоди та їхня оболонка.

Тривалість опоросу становить 1,5-5 годин, інтервал між народженням кожного поросяти - приблизно 10-20 хвилин, з коливаннями від 5 до 90 хвилин.
Для приймання приплоду необхідно підготувати чисті рушники, якими обтирають поросят, 10%-ний розчин йоду або перманганату калію, ножиці для перерізання пуповини (за певних обставин можна обривати її руками, намотуючи на вказівний палець з боку живота поросяти).

При появі у свиноматки перших потуг необхідно вимити руки і приготуватись до прийняття приплоду. Новонародженим поросятам очищають ніс і рот від слизу, насухо обтирають тіло ганчіркою, на відстані 5-6 см від початку притискають пуповину двома пальцями і обривають або обрізують її. Кінець, який залишився, змащують йодом.

Аби запобігти відходу поросят через задушення маткою до закінчення опоросу їх відсаджують, але не пізніше, ніж за годину після народження поросятам дають можливість споживати молоко матері.

Опорос завершується виходом посліду, який необхідно відразу ж видалити із станка, щоб свиноматка не змогла його з'їсти. Адже після поїдання посліду у неї може виникнути бажання з'їсти своїх поросят.

Інколи одне або кілька поросят народжуються без ознак життя. За таких обставин необхідно швидко очистити їм ніс, рот і вуха від слизу, легенько помасажувати боки і стегна та розтерти поверхню грудей і боків у напрямку до серця.

Для вгамування спраги в перші години після опоросу свиноматці дають тільки теплу воду, а згодом рідку бовтанку з висівок або дерті.

Якщо опорос відбувається без затримок і всі поросята народжуються упродовж 1-2 годин, то їх підпускають під матку всіх разом після закінчення опоросу. Коли ж цей процес триває довше, а молоко у свиноматки вже з'явилося, перших поросят необхідно підпустити до неї, не очікуючи на закінчення опоросу.

Усі перелічені етапи догляду за свиноматками та новонародженими поросятами надзвичайно важливі, тому власникам фермерських та особистих селянських господарств їх обов'язково слід враховувати. Лише за таких умов можна підвищити економічну ефективність свинарства та зробити його значно інтенсивнішим і прибутковішим.

Вернуться в «Свинарство»



Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость