Озимина – мексиканський банан

Описание: Все про вирощування плодових дерев на присадибних ділянках

errror
errror
Репутація: 5 (+5/−0)
Повідомлення: 271
З нами: 1 год 5 місяців

Сообщение #1 errror » 04.01.2017, 21:04

Рослини азимини завезені в Україну ще на початку XIX століття. Вже в 1890 році їх випробовували у Нікітському ботанічному саду (Крим). А в 50-ті роки минулого століття Мінздрав СРСР прийняв рішення про створення на Північному Кавказі великого розсадника з розведення азимини трилоба (мексиканського банана). За свідченнями мандрівників, вживаючи ці плоди, місцеве населення рятувалося від отруювань, за тривалого ж їх споживання людський організм буквально омолоджувався, позбувшись усіх накопичених за всі роки шкідливих продуктів. Місцеві жителі свідчили, що за місяць споживання цього банана кишківник стає таким, як у немовляти.

Це чудовий дієтичний лікувальний продукт. У своєму складі плід містить до 11% цукрози, до 2% фруктози, велику кількість вітамінів А і С, солей калію, магнію, кальцію, заліза, фосфору та ін., а також білки й жири. А маски для обличчя з м'якуша азимини - дієвіші за будь-які креми. Маючи такі цінні для людського організму властивості, цей банан виявився і дуже доступним у вирощуванні для садівників України.

А між іншим, це культура для ледачкуватих: не хворіє, не має шкідників, тіневитривала, не вибаглива в догляді. І все-таки потрібно знати цю культуру "в обличчя". Багатьом відомі банани тропічні, їхній смак. Азимина трилоба - це рідкісна плодова рослина родини анонових. Батьківщина - південне та східне узбережжя США. На сьогодні ця культура росте в Іспанії, Франції, Італії та інших країнах; в Україні - в Криму; в Росії - на чорноморському узбережжі, Кубані, в Ставрополі, у багатьох садівників-аматорів в оранжереях і кімнатах.

Ця рослина листопадна і морозстійка, дорослі дерева витримують морози до -30°С. Квіткові бруньки азимини завдяки тонкій захисній оболонці доволі легко витримують весняні заморозки.

Це дуже красиве за своєю декоративністю дерево, з широкою пірамідальною кроною і красивою корою. Листки дуже великі - до З0 см завдовжки, клиноподібні з короткими товстими черешками. Квітки в азимини однодомні, великі звисаючі дзвоники до 3-4 см у діаметрі, фіолетового або червонуватого відтінку. Чашечка квітки складається з трьох чашолистків, а віночок - із шести пелюсток. Хоча ця рослина однодомна, вона не самозапильна, а потребує перехресного запилення. Квітки зацвітають до розпускання листя і квітування триває до трьох тижнів. Ось така життєстійкість! Запилювачами є мурахи, бджоли, мухи (у кімнатних умовах -штучне запилення м'яким пензликом або ваткою, але щоденно до кінця квітування). Після цвітіння відразу видно зав'язь плодів від одного до дванадцяти й більше. Плоди ростуть швидко і вже в серпні достигають (у мого знайомого у Волгограді плоди достигають у липні, мабуть, за рахунок збільшення світлового дня північніше). Але щорічно в моєму саду достигання плодів закінчується до середина серпня. Плоди не такі вигнуті, як тропічні банани. Вони мають вигляд видовжених огірочків масою від З0 до 800 г.

Урожайність азимини в середньому до 10 т з 1 гектара, але фермери США такий урожай збирають з удесятеро меншої площі. Забарвлення плодів постійно змінюється: на початку світло-зелене, затим лимонно-жовте (довжина плоду може бути до 15 см), а під кінець - темно-коричневе - ознака готовності їх до споживання. А під тоненькою шкірочкою - м'якуш від білувато-жовтого до рожевого забарвлення, що за консистенцією нагадує вершкове масло. Недаремно кажуть, що при дегустації цей плід асоціюється в уяві з манго, ананасом, апельсином, мушмулою японською, суницею разом взятими - підкреслюючи вишукану гармонію природи. Плоди споживають як свіжі, так і після переробки, готуючи джеми, мармелади, різноманітні ароматні сиропи, безалкогольні напої, кондитерські вироби.

Вадою плодів азимини є те, що вони відносно недовго зберігаються (впродовж місяця їх треба або з'їсти, або переробити). Аби плоди не обсипались, то їх ще за жовтого забарвлення можна вже знімати і дати полежати до набуття темно-коричневого кольору. Я пробував класти плоди в холодильник, щоб довше зберігалися. Так вони зберігалися добре, але дуже погіршувався їхній смак. Тому я не рекомендую вдаватися до такого зберігання. Досвід зберігання плодів азимини свіжими ще не вивчений, але я переконаний, що цю таємницю розгадають швидко. Усередині плодів знаходиться 1-15 насінин, які за зовнішнім виглядом і за кольором нагадують насіння хурми східної і боби. Воно світло-коричневе, злегка сплющене з боків.

На моїй ділянці плодоносять п’ять дерев і на кожному з них плоди різної величини. Ці сорти я збирав з різних місць: Крим, Сочі, Сухумі, США (штат Пенсильванія). Що цікаво, насіння всіх сортів дуже відрізняється одне від одного за величиною і конфігурацією. Це наштовхнуло мене на думку, що ця культура зберігає сортність при висіві насіння. І виявився майже правий: понад 90% зберігали сортність, але решта, змінившись за якісними показниками в той чи той бік, змінили й характерні ознаки насіння. Дрібноплідних рослин стає менше, великоплідні - переважають. Природний відбір!

Я висівав як стратифіковане, так і нестратифіковане насіння - різниці між сходами майже не було, але все-таки дружнішими сходи були, коли взимку насіння один-два місяці зберігалося за понижених (0...+8°С) температур. Перед висіванням у ґрунт насіння 4-5 днів тримаю у воді (щодня міняючи воду). Сію його на глибину 2-3 см (воно потім самозаглиблюється), сходить через місяць, не раніше. Окремі сходи з'являються через 2-3 місяці, а поодинокі екземпляри - навіть через рік. Зазвичай, схожість насіння становить до 90%. Плодоносити рослини починають з чотирирічного віку. Можна пришвидшити термін плодоношення щепленням на сіянці першого року. Але для щеплення азимини, як і хурми, потрібний ніж із нержавіючої сталі, охайність і швидкість, позаяк зрізи на коренях і деревині швидко окислюються на повітрі. Але я помітив, що після щеплення рослина часто набуває карликового вигляду: плодоношення високе, а приріст гілок незначний. Якось одну рослину азимини я три роки протримав у ємності на 6 л. Азимина почала щедро плодоносити, але висота її була близько 80 см. Жаль було дивитися на дуже зігнуті під вагою плодів гілки. Тоді я пересадив рослину у відкритий ґрунт. Як я не маніпулював з удобренням ґрунту, але вона залишилась карликовою. Те ж саме я проростив з хурмою - результати такі ж. Три роки пригнічення кореневої системи виявилося достатнім, аби рослина перетворилася на карликову.

До ґрунту і світла азимина не вибаглива, але не терпить перезволоження ґрунту. Хоч гарна агротехніка забезпечує і дуже високий урожай. У мене дерева азимини ростуть на відстані 2 м одне від одного і це не заважає їм, адже азимина тіневитривала рослина. Посадив - і майже ніякого догляду, хіба що хоч би один раз на три роки внести гною. Але це позначиться і на врожайності. А будуть плоди - не гайте часу: омолодіть свій організм, тіло, хоч би один раз на рік!

У цієї культури, як і в ківі, велике майбутнє. Фіточарівники ще не вивчили цінність листків азимини. У лимонника, елеутерокока, гінкго виявилось цілющим усе. Слідом за ківі на допомогу людині проривається й азимина - мексиканський банан - ця таємнича чудодійна культура. А, можливо, у ній міститься набагато більше того, чого так довго шукає людина!

Galinka F
Аватара
Galinka F
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 51
З нами: 1 год 1 місяць

Сообщение #2 Galinka » 05.01.2017, 08:46

Вибачте, не зрозуміла що ж то за диво озимина - дерево чи кущ, якої висоти воно росте і саме головне - де взяти його насіння, я би хотіла спробувати виростити таке в себе в садочку.


Вернуться в «Плодові дерева»

Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость