Кращі сорти сливи

Описание: Все про вирощування плодових дерев на присадибних ділянках

errror
errror
Репутація: 5 (+5/−0)
Повідомлення: 271
З нами: 1 год 5 місяців

Сообщение #1 errror » 05.03.2017, 17:07

За площею насаджень в Україні слива поступається лише яблуні і вишні, а в таких областях, як Вінницька, Хмельницька та Запорізька, займає друге місце. Серед плодових порід вона одна з найурожайніших. Тому якщо малоцінні та місцеві сорти замінити високотоварними і якісними, то наша держава може стати в перспективі світовим експортером цієї культури.

Слива — скороплідна кісточкова порода. Плоди містять до 17% цукрів, 2% пектинів, багаті на органічні кислоти, калій, фосфор, зольні речовини, барвники, вітаміни С, В1, каротин та клітковину, поліпшують перетравлювання їжі. З певністю можна сказати, що той, хто щодня споживає сливи, не знає хвороб шлунка. В цьому їх унікальність. Вони корисні для всіх, не кажучи вже про тих, у кого в’ялість кишечника, запори, хвороби нирок, сечового міхура, ревматичні та подагрові захворювання. Для них слива, котра відзначається ніжною послаблюючою та сечогінною дією,— цілющий продукт.

Вживати сливи можна як свіжими, так і в переробленому вигляді. З них готують компоти, варення, повидло, наливки, кондитерські вироби. Добре зберігають смакові і поживні якості консервовані та заморожені плоди. Але найпопулярнішими є сушені чорні сливи — так званий чорнослив, клітковина та цукристі речовини якого посилюють перистальтику кишечника. 10—20 штук чорносливу, вжитих перед сном, послаблююче впливають на шлунок. Кращим сортом для його виготовлення вважається Угорка італійська. Корисний чорнослив і при гіпертонічних хворобах: він сприяє видаленню з організму води і звичайної кухонної солі. Однак за калорійністю чорнослив в 4—6 разів перевищує свіжі плоди, тому при ожирінні та цукровому діабеті зживати його не рекомендують.
Але свіжі плоди — продукт досить недовговічний. Лише добре достиглі сливи окремих сортів з твердою консистенцією можуть зберігатися протягом кількох місяців у спеціальних холодильниках-плодосховищах з регулюванням температури.

Тому кожен садівник, кому не байдуже здоров’я своє та близьких, повинен постійно дбати про розширення сортименту сливи різних строків достигання, що дає змогу споживати свіжі плоди до шести і більше місяців на рік.

Незважаючи на великі площі насаджень в Україні, сливові сади, як правило, одно- або малосортні. Зібрали урожай, продали чи переробили, і слива на довгі місяці вийшла з раціону харчування. Наприклад, у Запорізькій області малоцінний сорт Угорка звичайна займає 51% площ, місцеві сорти - 21%, а такі кращі сорти, як Угорка італійська, Ренклод Альтана, Ганна Шпет - до 10%.

Деревина культурних сортів сливи і аличі добре сумісна з терносливом. Щепи на ньому швидко ростуть, рано вступають у плодоношення і досить довговічні, морозо- і посухостійкі. Доброю підщепою можуть бути молоді дерева Угорки звичайної і місцевих малоцінних сортів.

Швидко росте слива, висаджена кісточкою. З практики знаю, що середні і пізні сорти в переважній більшості зберігають властивості материнського дерева.

В своєму саду я випробував до 20 сортів сливи та аличі. З них, на мій погляд, кращі такі.

Персикова. Прийшла до нас із Західної Європи. Сорт ранній. В моєму саду він відкриває з середини липня сливовий сезон. Цінність сорту ще в тому, що плоди великі (48 г) та й досить привабливі. Вони мають сферичну форму, інтенсивно червоне забарвлення з восковим фіолетовим нальотом. До того ж дуже смачні. Недоліки — низька врожайність та обсипання плодів. Збирати їх треба трохи недостиглими.

Другим достигає великоплідний сорт аличі Десертна, який майже нічим не поступається гарній сливі.
Плоди чепурні, червоно-сині, округ-лоприплюснутої форми, масою до 50 г. М’якуш червоний, смакові якості високі. Достигає на дереві з початку серпня до кінця місяця.
Сорт Крупноплідна має плоди масою до 100 г, ніжні з тоненькою темно-червоною шкірочкою. Смакові якості добрі. Плоди відзначаються малим вмістом кислоти, помірною солодкістю і твердою консистенцією м’якуша. Починають достигати з середини серпня. Знімають їх з дерева вибірково до кінця місяця. Зберігаються в холодильнику до 15 днів. Урожайність висока і щорічна.

Чеський сорт Ренклод Альтана набув слави одного з найкращих. Дерево сильноросле, зимо-і посухостійке, мало уражується хворобами. Плоди десертні, великі (до 70 г), округлі, рожево-червоні з щільним восковим нальотом. М’якуш жовтий, щільний, соковитий, солодкий з винним присмаком. На Донбасі достигає наприкінці серпня. Споживають плоди в основному свіжими. Але добре достиглі плоди за сухого теплого літа в холодильнику можуть зберігатися до січня.

Угорка італійська походить з Італії. Сорт стійкий до грибкових захворювань, урожайний. Як і всі сорти сливи, вологолюбний, за недостатнього зволоження грунту різко знижує врожайність. Плоди вищесередніх розмірів, достигають на початку вересня. Смакові якості високі. Сорт вважається неперевершеним для виготовлення сухофруктів. У домашніх умовах можна сушити за таким рецептом:
промиті плоди занурити на 1 —1,5 хв в окріп, вийняти, остудити в холодній воді, розкласти в один шар на деко чи сито і поставити в духовку чи спеціальну сушарку на 3—4 год при температурі близько 50°С (регулювати температуру як полум’ям горілки, так і відкриванням дверцят духовки), потім охолодити і досушити при температурі 65—70°С. У добре висушених плодів, коли їх стиснути, сік не вичавлюється і кісточка вільно не переміщується. Висушені сливи зберігаю в закритих банках або целофанових пакетах у темному приміщенні.

Угорка ажанська має високу і регулярну урожайність. Плоди дрібні (до 25 г), але мають великий попит завдяки соковитому, солодкому з приємною кислинкою м’якушу. Достигають наприкінці серпня. Як і всі сорти сливи, дає гарний урожай при перехресному запиленні. Тому багатосортні сади мають перевагу над односортними.

Красуня Півдня. Сорт відповідає своїй назві. Плоди точені, оранжево-червоні із стійким легким ароматом, що нагадує французькі духи «Шанель-15». Складені у вазу, вони більше схожі на великодні яйця або на витвір рук людських, ніж природи. Маса плодів 30 г, смак добрий, тоненька шкірочка трохи гіркувата. Достигає на початку вересня. Вживають плоди свіжими, в холодильнику зберігають; ся до двох місяців.

Ганна Шпет — німецький сорт. Дерева морозостійкі, плодоносять щорічно. Плоди середніх розмірів (до З0 г), десертного смаку, достигають у другій половині вересня. Саме цей сорт завершує сливовий сезон в моєму саду.

Вернуться в «Плодові дерева»

Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость