Естрагон

Описание: Як розпізнати, коли збирати, як готувати і для чого застосовувати лікарські трави. Обговорення того як вирощувати лікарські та пряно-смакові рослини, приготувати та застосовувати трав’яні збори.

Lariska
Аватара
Lariska
Репутація: 6 (+6/−0)
Повідомлення: 224
З нами: 1 год 4 місяця

Сообщение #1 Lariska » 22.10.2016, 21:14

Естрагон, або тархун (Artemisia dracuncylus L.) - трав’яниста рослина родини Айстрових (Asteraceae).

Наукова назва - полин естрагон. На відміну від інших полинів, у нього просте, загострене на кінцях листя, що нагадує язик дракона. На Близькому і Середньому Сході, у Північній Африці ця рослина, відома з давніх давен, була вельми популярна. Лікар і ботанік Ібн Байтер у своїх працях відзначав, що свіжі гілочки естрагону варили разом з овочами, а сік використовували для поліпшення смаку напоїв. Він писав, що естрагон робить дихання "солодким", знімає гіркоту ліків і сприяє хорошому сну. Цінність цій рослині додає велика кількість ефірної олії, що міститься в листі, аскорбінова кислота, каротин, кумарин.

Лікувальні властивості Естрагону

У народній медицині естрагон знайшов широке застосування як засіб, що підвищує апетит і поліпшує травлення. Він діє заспокійливо на центральну нервову систему і знімає судоми у нервових хворих. Застосовують його і як протиг-листяний, сечогінний препарат, для зміцнення стінок судин. Естрагон - цілющий засіб при авітамінозах.

Високий вміст вітаміну С (190 мг%), каротину (15 мг%), рутину зумовив вживання естрагону в народній медицині як протицинговий засіб. Він також допомагає при спазмах у шлунку. Особливо часто його застосовують при безсольовій дієті (для людей з хворими нирками). У медицині Тибету його використовують для лікування туберкульозу легенів. пневмонії бронхіту, неврастенії.

Як овочеву культуру естрагон здавна вирощують у більшості країн Західної Європи, у США, в Канаді. У країнах Балканського півострова, в Малій Азії, в Північному Китаї він трапляється і як культурна рослина, і як дикоросла. Дикорослий естрагон нерідко можна побачити в європейській частині Росії, у Західному Сибіру, на Далекому Сході, в Середній Азії, в Криму. Найбільшого поширення естрагон набув у республіках Закавказзя, де його називають острогін. Тут вирощують місцеві сорти естрагону, що дають багато ніжних пагонів з сильним пряним ароматом і гострим смаком.

Застосування естрагону

У свіжому вигляді листя естрагону вживають як закуску або гарнір до м’ясних і яєчних страв, додають в овочеві салати. На Україні їх подають до сиру і кислого молока, а в Білорусії - засолюють на зиму. Основна цінність естрагону - його пряно-ароматичні властивості.

Тонкий запах естрагону смакує і до рибних бульйонів. припущеної риби та морепродуктів. В цьому випадку гілочки естрагону можна покласти разом з вином, гілочками петрушки, чебрецю і лавровим листям у бульйон для приготування риби.

У висушеному стані естрагон майже не зберігає свого чарівного аромату, але відмінно поєднується і розкриває свої аромати в кислому середовищі. Для приготування маринадів та естрагонової гірчиці застосовують естрагоновий оцет. Особливо популярний він у Франції.

Для його приготування в пляшку або банку із столовим оцтом додають листя естрагону, накривають скляною кришкою і тримають 10-12 днів на сонці. Після цього його зливають і зберігають у пляшках, додаючи до нього лист гіркого полину та шматочок ірису німецького, який у нас розводять як декоративну рослину.

Естрагон - хороший консервант, тому незамінний у домашніх заготовках. Речовини, що містяться в його листі, пригнічують ріст молочнокислих бактерій. Ці прянощі сприяють збереженню кольору продукту, покращують смак і запах овочів.

Господині люблять класти його в маринади під час засолу огірків і помідорів. Естрагон додає маринаду аромат, а огіркам - твердість і витончений смак.

З екстракту естрагону роблять прохолодний напій тархун. Пучок гілочок тархуну - зелених або висушених, покладений у пляшку з горілкою на декілька тижнів. надає їй особливого смаку й аромату.

Цвіте естрагон у червні - серпні, масове цвітіння спостерігається в середині липня. Плодоносить у верес-ні-жовтні. Схожість насіння зберігається два-три роки.

Агротехніка вирощування і розмноження Естрагону

Рослина холодостійка, добре росте при 12-15 °С. успішно зимує, на одному місці її вирощують протягом пяти-семи років (хоча вона може рости 10-15 років, але після п'яти років починає знижуватися урожай зеленої маси). Кореневище з підземними пагонами товсте, дерев'янисте, розташоване в шарі ґрунту 30-40 см. Цвіте естрагон у червні-серпні, масове цвітіння спостерігається в середині липня. Плодоносить у вересні-жовтні. Схожість насіння зберігається два-три роки.

Для вирощування естрагону придатний будь-який городній водопроникний ґрунт, але кращий урожай він дає на родючій ділянці. На неугноєну ділянку навесні вносять 4-6 кг/м2 гною або компосту, по 20-30 г/м2 сульфату амонію і калійної солі та 30-40 г/м2 суперфосфату. Урожай починають збирати на другий рік після садіння, перше зрізування - у травні-червні. Розмножують насінням (у перші роки) і вегетативним способом за наявності добре розвинутих рослин (відведенням. діленням кущів, стебловими живцями).

Насіння висівають у розсадник на глибину 0.5 см (воно дуже дрібне) в середині квітня - травня на невисоких грядках в чотири-п'ять рядків з відстанню між ними 15-20 см. Витрата насіння за розсадного способу -2 г на 100 м2. Проростає воно поволі: при 18-20 :С сходи з’являються на десятий день.

За два тижні, коли з'являться масові сходи, їх проріджують на відстані 10-15 см. Догляд: боротьба з бур’янами, розпушення, три-п’ять поливів за літо. Розсадник залишають під зиму і лише навесні наступного року (у квітні-травні) розсаду висаджують на постійне місце за схемою: відстань між рядками - 60 або 70 см, в рядку між рослинами - 30-40 см.

Під час садіння лунку рясно поливають. Застосовують також дво-тристрічкову схему садіння.

Розмножуючи діленням куща, краще використовувати кущі чотири-п’ятирічного віку (при зміні ділянки). Навесні (у квітні) кущі викопують і ділять на такі частини, щоб у кожній було не менше трьох пагонів або ростових бруньок, і висаджують на постійне місце.

В процесі розмноження кореневими паростками кущі залишають на місці, беручи з кожного куща лише по чотири-п’ять паростків з частинами кореневищ, і розсаджують на постійне місце. Живці заготовляють з могутніх рослин наприкінці червня - на початку липня, завдовжки 10-15 см і висаджують у парник з торфом або перегноєм з піском (шар - 12 см). Саджають похило, на глибину 3-4 см, через 6-8 см, поливають і накривають. За належного поливу живці укорінюються через 10-15 днів. Восени їх висаджують на постійне місце. Догляд такий самий, як і за розсадою. У подальші після висаджування роки щовесни рослини підживлюють мінеральними добривами: по 10-15 г/м2 сульфату амонію і калійної солі та 15-20 г/м2 суперфосфату.

У перший рік після садіння восени, під час збирання врожаю зрізують тільки частину зелені, щоб надмірно не ослабити рослини перед першою зимівлею. У подальші роки урожай (зелену масу - гілочки з листочками) збирають протягом всього літа, але завжди завершують у серпні, коли рослини відцвітають.

Після цього дають розвиватися високим здерев'янілим пагонам, які під зиму (глибокою осінню) зрізують. Для снігозатримання доцільно залишати пагони висотою 5-8 см. Там, де зими холодні, рослини укривають перегноєм, торфом.

Зелень естрагону можна отримувати і взимку (на вікні в кімнаті, в теплиці) вигонкою з кущів, заготовлених восени спеціально для цього і прикопаних у льоху або в підвалі.

Гілочки з листочками починають зрізати при висоті рослини більше З0 см: у південних районах - в середині квітня, а в північних - з середини травня. З могутніх кущів повністю, із слабких вибірково зрізують зелену масу по кілька разів за літо, залишаючи нижню частину рослин заввишки не менше 10 см. Краща за смаковими якостями, з пряним запахом і гострим смаком зелень верхня, ніжніша і соковитіша частина гілочок. Саме такі якості мають грузинський і алтайський естрагон.

У свіжому вигляді зелень естрагону вживають як салат, як пряну приправу до других страв і соусів, до бутербродів з маслом і сиром. Поширені сорти: Російський (з матово-зеленим забарвленням зелені) і Французький (з сильним приємним запахом), а також місцеві сорти та Грибовський 31. Урожай зелені при багаторазовому зрізуванні - до 2 кг/м2.
У вас нет необходимых прав для просмотра вложений в этом сообщении.

Вернуться в «Лікарські та пряно-смакові рослини»

Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость