М’ята: лікувальні властивості

Описание: Як розпізнати, коли збирати, як готувати і для чого застосовувати лікарські трави. Обговорення того як вирощувати лікарські та пряно-смакові рослини, приготувати та застосовувати трав’яні збори.

Lariska
Аватара
Lariska
Репутація: 4 (+4/−0)
Повідомлення: 214
З нами: 1 год

Сообщение #1 Lariska » 16.11.2016, 07:47

З ранньої весни до пізньої осені не втрачає лікувальних властивостей м’ята, особливо перцева. Цей вид м'яти у дикому вигляді не трапляється. Аромат м'яти став еталоном свіжості, він поліпшує настрій, стимулює роботу мозку, а відвари з м’яти - не лише приємні, а й корисні засоби народної медицини. Здавна вважалося, що рослина активізує діяльність головного мозку, допомагає зберігати гнучкість розуму, відновлювати пам'ять.
Про диво природи - м'яту поети пишуть вірші. Зокрема, Ліна Костенко згадує: "а вечір пахне м'ятою, аж холодно джмелю...". М'ята, одна із найдавніших лікарських рослин, була відома ще в часи єгипетських фараонів, приблизно 3000 років тому. Рослину цінували у Древній Греції та Римі, згадки про неї є в Євангелії від Матвія.
Основний компонент м'яти - ментол входить до складу багатьох медичних препаратів: валідолу, валокорміду, пектусину, крапель Зеленіна та багатьох інших. Крім того, м'ята вирізняється протимікробною властивістю - активно діє проти всіх видів патогенних бактерій шлунково-кишкового тракту. Вона виявляє антисептичну дію при фарингіті, трахеїті, ларингіті, бронхіті, застуді, грипі, нежиті, кашлі.
М'ята - чудовий медонос, мед з неї прозорий, бурштинового кольору, із сильним запахом та приємним освіжаючим смаком.
Зважаючи на такі позитивні властивості м'яти, доцільно надати їй достойне місце у квітнику.
Для лікування її слід збирати під час квітування, використовуючи листя із стеблами або саме листя.
Сушити доцільно на протягах чи горищах за температури, не вищої 30-35°С, бо вища температура зменшує кількість ефірної олії, знижує її якість. Сушіння вважається закінченим, коли листя та стебла легко ламаються. Сирови-
ну слід зберігати у щільно закритих слоїках чи коробках не більше двох років.
Як ліки м'яту використовують зовні та всередину у вигляді чаїв і настоїв. У ній є вітамін С, каротин, дубильні речовини, ефірна олія. М'ята має протизапальну, знеболювальну та жовчогінну дії. Зручно робити настій для лікування у термосі: залити дві столові ложки сухої м'яти 0,5 л окропу й дати настоятися добу. Вживати по третині склянки тричі на день.
При болях у шлунку, нудоті, блюванні столову ложку м'яти треба залити склянкою окропу, утеплити і настояти годину, потім процідити. Приймати по столовій ложці через кожні три години протягом дня. В разі блювоти приймати по 1/2-1/3 склянки або 20-25 крапель на склянку холодної води. Відвар тамує головний біль.
М'ятна вода знімає запальні процеси у роті, заспокоює зубний біль. При неприємному запаху з рота його полощуть настоєм із столової ложки м'яти, залитої 500 мл окропу. Настоюють дві години, потім проціджують.
М’ята має антитоксичну дію. Для приготування настою дві столові ложки подрібненого листя треба залити склянкою окропу, настоювати 2 години, процідити. Приймати по столовій ложці 2-3 рази на день під час вживання їжі.
У разі головного болю свіжі листки м'яти слід зім'яти, притулити до чола і зав'язати; інший варіант - настояти траву на "тройному" одеколоні протягом декади, процідити, віджати. Натирати настоєм скроні, чоло, потилицю.
При серцебитті, депресії та безсонні корисно пити м’ятний чай або додавати по кілька крапель м'ятної олії у гарячу воду. Завдяки своїм антиоксидантним властивостям м’ята запобігає виникненню катаракти (настій можна пити по декілька разів упродовж дня).
М’ята допомагає тамувати ревматичні болі. Для цього треба прикладати компреси з її відвару. Так слід робити й при укусах комах для зняття зуду. Змішавши відвар з м’яти та олії, отримаєте чудовий засіб від опіків.
Слід пам’ятати, що передозування м'яти шкідливе. Воно може спричинити запаморочення, загальну слабкість, зниження кров’яного тиску, порушення сну.
М’ятний чай можна пити всім. Винятком є малі діти, через високий вміст ментолу їм потрібно давати менш концентрований відвар для зняття болю в кишківнику.
М’яту можна використовувати для лікування грибкових захворювань, накладаючи свіжу кашку з листя. При мікозах між пальцями ніг треба подрібнити м'яту з сіллю й покласти між пальцями на годину. Повторювати процедуру, допоки не зникне грибок. Суміш листків м'яти та кореня кульбаби доцільна при цукровому діабеті, для поліпшення діяльності підшлункової залози і як жовчогінне: чайну ложку подрібненого кореня кульбаби змішати із столовою ложкою листя м'яти, залити склянкою води, кип'ятити 5-7 хв., настоювати під кришкою півгодини, процідити. Приймати по 1/4 склянки 2-4 рази на день до вживання їжі.
У європейській кухні м’ята - одна з найпоширеніших рослин. Першість тут тримають англійці, додаючи її до солодких та солоних страв. Подають густий м'ясний соус до смаженого м'яса (вони придумали поєднати м'яту з шоколадом і таким чином сполучити в одній страві два афродизіаки).
Іспанці додають м'яту у страви з квасолею та курятиною. Ця кулінарна спадщина дісталася їм від арабів, які колись були в числі загарбників цієї країни.
М'ятну сировину використовують для приготування національних страв у грузинській, вірменській, європейській та й у нашій, українській кухні. Це приємна приправа до салатів, супів, овочевих і м'ясних страв, ароматизатор соусів, настоянок, вин, чайних сумішей. Стебельце м'яти доцільно класти під час консервування помідорів, додавати в компоти.
М’яту можна компонувати у чайні суміші з материнкою, звіробоєм, липовим, малиновим та суничним листям. Додавання м’яти у компоти, варення та джеми поліпшує їхній смак. М'ятне варення готують так: беруть 300 г листя та стебел м’яти, 0,5 кг цукру і 0,5 л води. Відварюють листя півгодини на повільному вогні, настоюють добу, віджимають і проціджують. Потім додають у відвар цукор і варять до готовності. Таке варення помічне в разі застуд та розладів шлунка.
Розтерті листочки м'яти додають до сирів у процесі приготування вареників, ватрушок, сирників та пиріжків із сиром. Використовують листя м'яти для окрошок та квасів, при консервуванні слив, яблук, груш.
Ось скільки секретів бережуть у собі пахучі квіточки та листочки м’яти. М'яту перцеву повсюдно вирощують у садах і на городах, це багаторічна культура. А м’ята польова росте на полях, луках, по берегах водойм, річок, озер, на болотистих ділянках. Шануймо ж цю чудову рослину!
У вас нет необходимых прав для просмотра вложений в этом сообщении.

Вернуться в «Лікарські та пряно-смакові рослини»



Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость