Вирощування помідорів у відкритому грунті

Описание: Все про агротехніку вирощування помідорів у відкритому грунті

Ricardo
Ricardo
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 13
З нами: 1 год 1 місяць

Сообщение #1 Ricardo » 22.05.2016, 21:09

Всім добрий день! Пара слів про помідори від досвідченого «аматора». Для початку хотілося б відзначити, що на відміну від доброї половини нашої північної сусідки Росії, де навіть помідор буває виростити проблематично, у нас в Україні, слава богу, їх у відкритому грунті вирощує, напевно, кожен дачник. Не кажучи вже про фермерів з Криму, Херсонщини, Дніпропетровщини. Приїдеш, буває, на Копані, а там аж очі розбігаються - все як на підбір червоні, щільні, блискучі.

З чого хотілося б почати, панове... Всі ми пам'ятаємо з дитинства смак тих помідор, що росли колись на грядці нашої бабусі; пам'ятайте як було - зірвеш його прямо з грядки ще теплим від сонця, витреш об сорочку - і біжиш жуєш його на ходу. Я в дитинстві міг їх їсти кілограмами А запах? Розломиш, а він всередині соковитий, цукровий, і пахне просто шалено. Здається, що неможливо не знати, а тим більше нереально забути, як насправді пахне справжній помідор.

І, якщо відверто - хто ж з нас не мріяв бачити такі ж помідори на своєму столі? Але то в дитинстві і правда все сприймається трохи по-іншому - яскравіше, і такого смаку вже не повернути, то в гонитві за врожайністю ми з вами почали забувати, що таке справжній помідор - не знаю і досі. Всіх, хто розділяє або не поділяє мою думку, кому є, що сказати, чим похвалитися і поділитися, я запрошую в нашу тему. Закликаю дорогих форумчан ділитися думками, обмінюватися технологіями і секретами для досягнення кращої врожайності і смакових якостей продукції, що продається.

А тепер трохи про себе. Мене звати Михайло. Сам я родом з Дніпропетровської області. Народився в місті і прожив там більшу частину життя. Викладав в школі хімію і біологію. Але мене завжди по-справжньому тягнуло до землі. А коли прийшли важкі 90-ті, подумав, що сам бог велів мені, напевно, міняти спосіб життя, але змушувало вже не хобі, а елементарна потреба вижити. Недалеко від міста у мене була ділянка десь в півгектара; не сказати, щоб запущена, але толком за неї взятися часу катастрофічно не вистачало. Грунт у нас тут в основному піщаний, чорнозему трохи. Що садити, довго не думав. Зайнявся помідорами як і більшість. Далі... що тут говорити - було всяке, пережили багато. Супер-професіоналом я себе і зараз не назву, а тоді взагалі за голову хапався, але тим не менш ні про що не шкодую. Все таки придбав колосальний досвід, і можу з упевненістю сказати, що весь цей час займався улюбленою справою. Ось так от, в цьому році стукне вже 20 років як я вирощую помідори і огірки.

Дорогі форумчани, буду радий відповісти на ваші запитання з особистого досвіду, а також почерпнути багато нового з нашого з вами спілкування.

Alona
Аватара
Alona
Репутація: 1 (+1/−0)
Повідомлення: 72
З нами: 9 місяців 17 днів

Сообщение #2 Alona » 08.09.2016, 17:25

А я с томатами просто обожаю заниматься. Каждый год сажаю их где-то примерно 1-2 сотки. Начиная с июля едим уже свои, домашние помидоры. Несколько лет подряд (сколько занимаюсь) на закрутки томатов вообще не покупаем. Сажаю разные помидоры, но основную часть отдаю высокорослым сортам (они мне больше нравятся). Покупаю семена несколько видов (сверхранние, средние и поздние). Свежие помидоры хранятся почти до Нового года.

errror
errror
Репутація: 3 (+3/−0)
Повідомлення: 262
З нами: 1 год 1 місяць

Сообщение #3 errror » 09.11.2016, 20:13

Хотілося б поділитися і своїм досвідом вирощування помідорів.
Все починається із зернятка. Насіння потрібно відбирати сильне, вирівняне. Перед сівбою його необхідно прогріти за температури 20°С не менше доби.
Розсаду я вирощую у плівковій теплиці без підігріву. Обов'язково загартовую її, відчиняючи на день двері в теплицю. Згодом, коли потепліє, роблю протяги. Удобрюю гумісолом.

Висаджування у відкритий ґрунт
Під час висаджування у відкритий ґрунт в ямку потрібно налити багато води (не менше 3 л). До води рекомендую додавати гумат натрію, завдяки чому розсада значно краще приживлюється. Після висаджування у відкритий ґрунт рослини поливати не доцільно. Проте якщо літо видалося дуже посушливим, можна полити, але тільки вдень (увечері не варто, щоб не розвивалися грибні хвороби). Як тільки середньорослі та високорослі помідори починають підростати, їх потрібно терміново підв'язувати, не чекаючи, коли вони сильно підростуть, і потім у міру росту продовжувати підв'язування.

Щоб не хворіли рослини
Обприскування проти хвороб починаю через два тижні після висаджування розсади у відкритий ґрунт. Непоганий результат дають препарати квадріс, оксихом, акробат і ридомил голд. Обприскувати потрібно не менше двох разів за сезон. Другий раз обприскую не пізніше як за 20 днів до початку достигання плодів. Якщо літо дощове, слід обробляти тричі. Паралельно з хімічними засобами захисту використовую народні методи. Щотижня обприскую рослини одним з таких розчинів: на 10 л води - 25 крапель йоду і столова ложка соди; на 10 л води - 1 л сироватки і 100 г розчиненого цукру. Ці засоби слід чергувати.

Дещо про сорти
Моїми улюбленцями є: серед ранніх - Ляна, Ефемер, Санька, Лагідний, Новичок, Дар Заволжжя, Персей. Ренет, Рання любов, Рожева перлина, Золоте серце, Рожеві щічки та ін.
Ренет - дуже цікавий сорт, стебло низеньке, цупке, листячко махрове, пухнасте, плоди круглі, червоні. Сорт дуже врожайний, суперранній.
Золоте серце - кущ середньорослий, плоди оранжеві, серцеподібні, маса їх 200-300 г. Сорт салатного призначення, надзвичайно красивий.
Рожева перлина - кущ низькорослий, плоди кругли рожеві, з ідеально рівною поверхнею, чим і нагадують перлини.
З-поміж середньостиглих сортів - Де Барао, жовтий, червоний, рожевий, Банан (оранжевий, червоний), Лимон, Рожевий гігант, Космонавт Волков, Волове серце (рожеве, жовте), Жовтий гігант, Рожева грушка та ін. Усі ці сорти потребують підв’язування.
Лимон - середньорослий сорт, потребує підв'язування, плоди світло-жовті, дуже красиві, не розтріскуються.
Космонавт Волков - кущ високорослий, потребує підв'язування, плоди червоні, плоско-округлі, маса 300-600 г. Сорт салатного призначення, смачний, багато років підряд він у мене один з найкращих.
Волове серце (жовте) - кущ високорослий, потребує підв'язування. Плоди серцеподібні, жовті, маса 200-400 г. Сорт салатного призначення, надзвичайно красивий, урожайний.
Усі названі й описані вище сорти помідорів стійкі до фітофторозу та інших захворювань.

Hada
Hada
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 23
З нами: 5 місяців 14 днів

Сообщение #4 Hada » 08.02.2017, 08:32

Виявляється, для того, щоб помідори були солодкими, потрібно скористатися деякими простими порадами. Наприклад, в період активного плодоношення підгодувати рослину розчином солі та попілу, з розрахунку 1 ст. ложка солі і склянку попілу на 10 л води. Достатньо додати лише 0,5 л такого розчину під кожен кущ і ваші помідори будуть солодкими як мед.

gerbert
gerbert
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 16
З нами: 4 місяця 25 днів

Сообщение #5 gerbert » 08.02.2017, 16:55

В овочівництві багатьох країн, у тому числі й в Україні, культура томату займає провідне місце. Високі смакові якості, наявність різних біологічно активних речовин, незамінних органічних кислот і вітамінів зробили томат улюбленцем з-поміж овочів.

Також багаті томати каротином і лікопеном: ці речовини в наш організм найчастіше потрапляють саме з томатами. Вони не менш важливі, ніж кисень для дихання, оскільки нейтралізують надлишкові вільні радикали. А це - найпотужніший захист від захворювання раком. Найбільше лікопену міститься в червоних і рожевих томатах, вирощених у відкритому ґрунті в тепле сонячне літо, а бета-каротину у жовтих й жовтогарячих. При цьому не слід забувати, що найбільша кількість вітамінів міститься саме у стиглих плодах, які дозріли на кущі. У дозарених плодах, які продають на ринках, цих корисних речовин набагато менше.

Селекціонери створили більше 25 тисяч сортів томату. Вибір дійсно великий, і це прекрасно. Цього року на нашому городі ми випробовували 150 сортів-новинок, до них додалися й уже перевірені сорти, які висадили для відновлення насінного фонду колекції.
Минулий сезон для культури томату виявився складним, але надзвичайно вдалим. Цікаво, що на багатьох сортах спостерігалася максимальна маса плодів, значно більша від звичної. Завдяки рясному дощу наприкінці весни розсада добре укоренилася. Літо було спекотне і посушливе, а це - кращі ліки від поширення хвороб. Однак наприкінці липня погода змінилася: пішли дощі, стало вогко. На листках окремих сортів умить з’явилися перші коричневі плями фітофторозу. Щоправда, масового зараження рослин не виникло, але за врожай довелося похвилюватися. Сорти, де були виявлені ознаки фітофтори, обробили малотоксичним системним фунгіцидом Квадрис-250. Потім погода знову змінилася на посушливу, і хвороба призупинилася, не заподіявши шкоди.

Особливо хочеться розповісти про сорти, які в минулому сезоні вирізнялися вагомим урожаєм. Насамперед, нас зачарувала група сортів із двоколірними плодами. Ці сорти відрізняються своїм незвичайним виглядом, їхнє забарвлення являє собою різні варіації жовтого, рожевого й жовтогарячого кольорів. Це поєднання забезпечує напрочуд солодкий смак плодів з малим вмістом кислот. Найсмачніші й солодкі плоди входять саме в цю серію. Наприклад, сорт Золотий ананас, що підкоряє красою і смаком кожного, хто його побачить і спробує. Він високорослий, на його великих жовтогарячих плодах масою до 1 кг розлитий малиновий візерунок. А колір м'якоті - суміш рожевого й жовтогарячого тонів.

Щоб оцінити сорт по достоїнству, його потрібно спробувати. В іншого сорту, із назвою Золота медаль, колір плодів жовто-рожевий, а в сорту Олімпійський вогонь поєднуються жовтий, жовтогарячий і рожевий кольори.

Ці сорти чудові на вигляд і на смак. Варто згадати й сорт Загадка природи, колір його так само розмитий і складається з комбінації жовтого та рожевого. Схожий на описані вище й новий сорт Лукки Крос. Його плоди важать близько 600 г, дивної краси, а колір змінюється від верхівки долілиць із яскраво-жовтогарячого на рожевий. Ще одне чудо - сорт Амана Оранж, його плоди-гіганти мають масу 1 кг, а за гарного догляду виростають до 1,5 кг. Цей плід забарвлений у яскраво-жовтогарячий колір з рожевими розводами, на зразок казкових променів, але з рожевою серцевиною. Сорт Чорний ананас вже давно перестав бути новинкою. Згадую його за дивний колір та смак. Плоди червоно-коричневі, із зеленими плямами. М’якоть зелена, з коричневими плямами й рожевою серцевинкою. Цей плід смачніший від фруктів.

Хочу розповісти й ще про один сорт, на мою думку, він найсолодший серед томатів.
У даній групі він найдрібніший і найкрасивіший з-поміж черрі-сортів. Ми дали йому робочу назву Самий солодкий.

Називати його довелося самим, оскільки ми виявили тільки два кущика цих дивних сортів серед інших, зовсім несмачних сортів. Можливо, це результат вільного перезапилення або певна мутація. І знову дивна суміш кольорів: на жовтогарячому тлі - строкатий рожевий. Хоча плоди цього сорту дуже дрібні, але він, без сумніву, в нашій колекції чемпіон щодо вмісту цукрів.

Поговоримо про ще одну особливо цінну групу сортів - серцеподібні томати. Гадаю, всі пам'ятають улюблений старий сорт томату під назвою Бичаче серце. Раніше це був єдиний сорт із серцеподібними плодами, а тепер їх безліч. Смакові якості у них достойні всякої похвали, але вирощувати їх досить клопітно. Адже ці рослини високорослі, пізньостиглі, потребують до себе багато уваги, бо їх необхідно пасинкувати. Однак за роки сортовипробувань вдалося відібрати сорти, які, маючи великі й смачні серцеподібні плоди, порівняно низькорослі та ранньостиглі. Строк їхнього дозрівання - як і в ранніх низькорослих, кущі не загущені, їх можна вирощувати навіть без підв’язування.
До таких сортів належить Пудовик (Севрюга): висота куща в нього менше 80 см. Плоди малинові, серцеподібні, масою до 1 кг. Цей сорт - виняткове поєднання великоплідності, ранньостиглості з відносною низькорослістю.

Інший сорт - Фіделіо має рослини висотою до 1 м. Плоди серцеподібні, рожеві, масою близько 400 г і дуже смачні. Сорт Гулівер (Серце Гулівера) - має рослини висотою 60 см. Плоди червоні, серцеподібні, важать близько 350 г.

Уже одержав широку популярність сорт Батяня. Він виростає до 70 см. Його плоди серцеподібні, малинові, масою до 600 г.

Багатьом відомий вже й Абаканський рожевий - рослини висотою до 1 м. Перші плоди можуть сягати 700 г. Вони серцеподібні, рожеві. Сорт дійсно ранньостиглий, гарний і смачний.

Дуже цікавий і сорт Підкорювач сердець. Висота його головного пагона - до 120 см, плоди серцеподібні, малинові, до 350 г. Цікаво, що середня маса плодів цього сорту 120-150 г, вони практично найменші в сортосерії "Бичаче серце”. Доганяє ці сорти щодо ранньостиглості й зразок під назвою Рожевий мед (рожеві серцеподібні плоди масою до 800 г, висота куща - 1 м).

Є також у нашій колекції й низькорослі гіганти, що виростають не більше метра, але вже із пласкими "біфштексними" плодами, як, наприклад: Подільський гігант і Бичаче чоло. А ще багато інших гігантів, різнобарвних і довгоплідних сортів.

errror
errror
Репутація: 3 (+3/−0)
Повідомлення: 262
З нами: 1 год 1 місяць

Сообщение #6 errror » 21.02.2017, 17:33

Помідори - дуже цінний овоч, ми споживаємо його багато: для приготування традиційного українського борщу, в салатах, а також консервуємо. У нашому посушливому південному-східному регіоні України літня спека, посуха, особливо в останні роки, не сприяють вирощуванню овочів. Це помітно й по цінах на базарі: на томати вони постійно високі.

На мою думку, доцільно переходити на органічне виробництво. На дачних ділянках також можна одержувати екологічно чисту продукцію, використовуючи технологію органічного землеробства, пристосовану до місцевих умов.

На підставі багаторічного досвіду я дійшов висновку, що в наших посушливих умовах доцільно вирощувати томати розсадою на вузьких грядках. За основу прийнято вузьку грядку шириною 1,4 м з двома рядками томатів, розміщених у шаховому порядку. Ширина міжрядь - 0,7 м, відстань між рослинами в рядку - 0,64 м, прохід між грядками - 0,2 м. Всього виходить 6 грядок, 13 рядків з 8 гніздами в кожному. Загальна площа земельної ділянки - 56 м2, на ній розміщуються 104 рослини розсади томатів.

Перевагою вузьких грядок є те, що обидва рядки - крайні. Рослини краще освітлюються, провітрюються та запилюються. Плода живлення кожної рослини забезпечує нормальний розвиток як кореневої системи, так і куща, і вся вона працює на урожай. На вузьку грядку, як і на мульчу, не ступає нога людини. Розмічати рядки можна за допомогою палиці завдовжки 1,2 м і діаметром З0 мм, з позначками 0,7 і 0,9 м. Крім того, в таблиці наведені відстані кожного рядка від точки відліку.

Висаджування розсади - дуже відповідальна робота. Оскільки на цей час ґрунт ще не повністю структурований і насичений капілярами, розсаду висаджуємо безпосередньо в органіку: заздалегідь готуємо ґрунтосуміш з чорнозему, компосту, перегною та курячого посліду у рівних пропорціях. Цю суміш ретельно перемішуємо і помірно зволожуємо. Далі прикладаємо маркер з поділками 0,64 м і викопуємо посадкові ямки на глибину штика лопати.

Після цього в кожну ямку послідовно вливаємо по літру води, висипаємо ґрунтосуміш металевим ковшиком з дерев'яною ручкою. У заглиблення з органіки опускаємо рослину. Тим самим ковшиком виливаємо рідке підживлення. Насамкінець підгрібаємо викопану раніше землю, підсипаємо пригорщу попелу й остаточно розправляємо рослину. Через 10 днів - перший полив водою і рідке підживлення.

Підґрунтовий полив овочів має ту перевагу, що вода за цього способу надходить безпосередньо до кореневої системи. Під ґрунтом утворюються своєрідні міні-водойми, з яких рослини одержують вологу. Органіка зволожується і повніше використовується ними.
Поливаю я тільки за допомогою ПЕТ-пляшок з обрізаними денцями. Бажано, щоб вони мали однакову місткість, наприклад, 2 л. Розміщують пляшки в рядку томатів всередині між двома рослинами. Оскільки корені у розсади розростаються далеко в боки, достатньо встановлювати пляшки тільки з одного боку кожної рослини.

Необхідно закріпити пляшки у ґрунті. Для цього невеликою киркою (застосовується у виноградарстві) робимо заглиблення в землі і поливаємо його водою. Пляшку ставимо горлечком вниз у створену калюжу.

Всередину вставляємо до упору згадану вище палицю й ударами молотка по торцю заглиблюємо пляшку на глибину 10 см. Зверху землю ущільнюємо киркою. Потім палицю виймаємо з пляшки і наливаємо в неї воду.

Залишається тільки забезпечити вільне проходження води у підґрунтовий шар за допомогою загостреного штиря (арматурний прутик діаметром 12 мм і довжиною до 400 мм).

Але тут можливі деякі нюанси. Іноді під зовнішнім пухким шаром ґрунту на грядці трапляються ущільнення. В такому випадку доводиться забивати штир молотком, а вже потім, через деякий час, вода розм'якшує ущільнення (але не більше доби).

Зрідка у ґрунті можуть виникати тріщини. Тоді скільки не лий, а вся вода "тікає". Рослини поблизу такого місця в’януть від нестачі вологи. Проте їх ще можна врятувати. Для цього робимо навколо рослини приямок, поливаємо його, вносимо компост, попіл, а зверху -мульчу, через яку регулярно поливаємо. Невдовзі рослини виправляються.

Кущі томатів схильні до загущення і при цьому закривають пляшку. В такому разі беремо штир і, встромляючи його в землю, відводимо вбік пагони, які заважають.

Догляд за томатами такий: поливи і розпушування ґрунту в грядках. Потребу в поливах визначаємо за станом листків на кущах томатів. Поливаємо тільки теплою водою (температура - 20-25°С) з бочок, встановлених поруч з томатами. Хоча ця культура відносно посухостійка, все ж поливати доводиться часто: всього за сезон - 19 поливів замість рекомендованих семи. Іноді, в окремі періоди, поливали томати через день.

Розпушування ґрунту на вузьких грядках за допомогою голландської мотики (виготовленої самотужки) дає змогу зберегти пухку й чисту від бур'янів поверхню ґрунту. Лезо мотики переміщується горизонтально на глибині 5 см. Завдяки довшому держаку мотики грядки розпушуються, при цьому на них не доводиться ступати ногами.

Отож, підіб'ємо підсумки. Що ми одержуємо, застосовуючи підґрунтовий полив? Насамперед, пристойний урожай. Наприклад, сорт томатів Волгоградський 5/95 дав більше 150 кг плодів з площі 0,5 сотки. У перерахунку на гектар це становить 300 ц/га. Істотно й те, що вдалося продовжити строк плодоношення томатів до кінця вересня, тобто фактично на цілий місяць. Такий урожай одержали, враховуючи біологічні особливості рослин. Ось основні з них.

Оптимальна кислотність ґрунтового розчину (рН) 5,5-6,5. Якщо ґрунт кисліший, необхідне вапнування.

Томати дуже вибагливі до попередника, їх розміщують після огірків, капусти, цибулі, бобових. Самі вони -хороші попередники для більшості овочевих культур. У моїй сівозміні томати повертаються на попереднє місце на третій рік.

Ці рослини полюбляють змішаний компост, до складу якого входять і їхні рослинні рештки. Вони світлолюбні. Якщо частково затінюються, урожай зменшується на 35-40%. Негативно реагують на розміщення по сусідству вищих, ніж вони, рослин.

Моя технологія придатна для вирощування томатів на дачних ділянках. Вона максимально наближена до вимог органічного землеробства і дає змогу одержати екологічно чисті овочі.

1979
1979
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 26
З нами: 7 місяців 1 день

Сообщение #7 1979 » 23.03.2017, 19:44

В мене минулого року помідори самосівом серед картоплі росли не гірше тих що були вирощені через розсаду з сортового насіння. Той думаю може й цього року якусь частину посіяти відразу на город без всякої розсади.

Ruslan
Ruslan
Репутація: 1 (+1/−0)
Повідомлення: 34
З нами: 3 місяця 20 днів

Сообщение #8 Ruslan » 23.03.2017, 21:27

1979 писал(а):В мене минулого року помідори самосівом серед картоплі росли не гірше тих що були вирощені через розсаду з сортового насіння.
Прошлым летом погода была очень благоприятная для томатов, и цена на них была копеечная.

Sonka
Sonka
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 16
З нами: 1 місяць 11 днів

Сообщение #9 Sonka » 27.05.2017, 18:13

Висаджуючи розсаду помідорів, щороку залишається трохи рослин, яким не вистачає місця на грядках. В цьому випадку їх можна посадити в старі відра, по одному кущику на кожне відро. Тільки спочатку відро треба заповнити перегноєм або компостом, змішаним з піском 1: 1.
Дивно, але в такій тарі помідори формують урожай на півтора тижні раніше. Плоди виходять значно більші, а врожайність вища, ніж на звичайній грядці. Кущі буквально всипані помідорами.
Тільки ставити відра треба на сонячне місце. Поливати рослини слід раз на тиждень. Поки стоїть холодна погода, помідори краще поставити в теплицю, де вони займуть місце на доріжці. Коли погода налагодиться, рослини виставляють на сонячне місце на зону відпочинку або уздовж стежок.
Була помічена закономірність - на сортах з великими плодами вони виростали в два рази більше звичайного розміру. На сортах з дрібними плодами було дуже багато помідорів. Врожайність була вище за рахунок кількості плодів, а не їх розмірів.
Плоди, вирощені в відрах, виявляються більш щільними, а не водянистими, до того ж в відрах помідори лопалися вкрай рідко. Хворіють такі помідори рідше, так як під час дощів кущі можна поставити в теплицю або під навіс. Сухе листя - запорука здорової рослини.
Помічено, що чим більш діряві відра, тим енергійніше ростуть помідори. Згодом коріння проникають через дірки в грунт. Тоді переставляти помідори більше не можна. Треба організувати підпірку у вигляді кола, до якого підв'язують рослини. Без підв'язки прибавка врожаю буде мінімальною.
Догляд за рослинами в відрах стандартний - поливи, пасинкування, гарне провітрювання, підживлення (раз в два тижні).


Вернуться в «Помідори: вирощування»



Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 2 гостя