Обрізування яблунь у період плодоношення

Lariska
Аватара
Lariska
Репутація: 6 (+6/−0)
Повідомлення: 224
З нами: 1 год 8 місяців

Сообщение #1 Lariska » 15.10.2016, 21:28

Гарна стаття на допомогу садівнику…

Вже після трьох-чотирьох кроків від початку плодоношення у більшості сортів яблуні та груші основна частина врожаю формується на кільчатках, списиках, плодових прутиках. Закладання квіткових бруньок на кільчатках (на відміну від пазухових) - процес триваліший. У першу вегетацію на кільчатці формується ростова брунька. На другу вегетацію вона квітує й плодоносить. Це повний цикл. Щоправда, за несприятливого збігу обставин цей цикл може затягнутися до п'яти і більше років. Існує ще неповний цикл. Він триває 2 роки: у перший закладається вегетативна брунька, а на другий рік з неї виростає пагін.

Кільчатки утворюються, зазвичай, на верхніх і середніх частинах пагонів. Під час щорічного вкорочування значна частина їх видаляється. У деяких сортів це знижує врожай в 1,5-2 рази. А спровокований вкорочуванням посилений ріст бокових пагонів призводить до загущення, затінення крони, що гальмує закладання нових плодових бруньок і прискорює відмирання старих. Необхідність освітлення крони вимагає посилення проріджування.

Та все ж відмовлятися від укорочування - нерозумно. Навпаки, при досягненні повного плодоношення (через 3-4 роки від його початку) об'єктивна потреба в укорочуванні зростає тому, що дерева перевантажуються врожаєм. Максимальна кількість квіток, зав'язі, плодів забирає основну масу поживних речовин, продуктів фотосинтезу. А на ростові процеси їх не вистачає, що є причиною послаблення росту пагонів, зменшення кількості і розмірів листків, їхньої фотосинтетичної активності. Виникає і посилюється дисбаланс між надлишковим плодоношенням й спричиненою ним нестачею продуктів фотосинтезу.

Від цього не лише послаблюється ріст, але й самі плоди дрібнішають, погіршується їхня якість.

Не вистачає продуктів фотосинтезу і на закладання плодових бруньок під урожай наступного року - настає періодичність плодоношення. Старі плодові гілочки відмирають, а на закладання нових не вистачає продуктів фотосинтезу. їхня нестача призводить до передчасного відмирання гілок інших порядків (обростаючих, напівскелетних тощо). Основні гілки оголюються, послаблюються, плодоношення зберігається лише на їхніх кінцях, тобто на периферії крони, а увесь її внутрішній об'єм "не працює". В ослаблених дерев зменшується плодоношення, вони втрачають морозостійкість і поступово гинуть (гілка за гілкою, починаючи з кінцівок).

Для подолання невідповідності генеративних і ростових процесів, нестачі продуктів фотосинтезу та їхніх наслідків необхідно добитися нормальних у цей віковий період кінцевих приростів скелетних і напівскелетних гілок у 30-40, а бокових - 25-40 см. (Для слаборослих дерев достатньо 10-15 см). Обрізування є основним методом стимулювання росту та відновлення його відповідності з плодоношенням.

Починати слід, як завжди, з проріджування. Видаляють ті самі категорії гілок, які перераховані у попередньому розділі, пам'ятаючи про те, що проріджування в даний віковий період посилюється, поступово включаючи й ті категорії гілок, які раніше обрізували на переведення.

Проте вирішальної ролі у цей період все ж набуває вкорочування. Приростів, довших за З0 см (бокових - довших 25 см), у даний період не зачіпають. Але ростові пагони, менші цих довжин (відповідно 30-20 і 25-30 см) у сортів, що сильно гілкуються, вкорочують на 1/4, ще менших (20-10 см) - на 1/3, а менших 10 см - на 1/2-2/3. У сортів, що гілкуються слабо, прирости 30-20 см укорочують щорічно на 1/3, довжиною 20-10 см - на 1/2-2/3 (чим коротший приріст, тим сильніше обрізування), а менші 10 см - на дворічну деревину. Одночасно омолоджують 25% чотирирічних плодушок, а старших 6 років -видаляють.

У сортів з надмірним зав'язуванням плодів навіть за наявності зрошування прирости можуть стати меншими З0 см, а плоди здрібнюються, втрачають якість. їх обрізують за нормами слабогілкуючих.

У посушливих районах степу і в садах з недостатнім зрошуванням прирости у всіх сортів також вкорочують за нормами слабогілкуючих.

Однак все це - опосередковані норми. В реальності їх слід диференціювати. Річ у тім, що в оцінці приростів у різних зонах крони неприпустимий шаблон. У нижній зоні крони нормальними у цей віковий період є прирости на кінцях гілок 10-15 см, у середній -30-40, а у верхній - 60 см. Тому в нижній зоні у приростів 10-15 см зрізують лише кінці. А менші 10 см - так, як сказано у варіантах вище. У середній зоні приростів, більших З0 см, не зачіпають, а менші З0 см обрізують, як сказано у варіантах вище. Що ж стосується верхньої зони, то в ній видаляють усі сильні прирости. Залишають менші З0 см, які добре нахилені. А також сильні прирости, які мають бокові гілочки, вкорочують над слабкою гілочкою, що має добрий нахил. Відстань між такими гілочками має бути не меншою З0 см, а між рештою слабких гілочок у верхній зоні - не меншою 20 см.

Оптимальне вкорочування, з одного боку, стимулює збільшення приростів, загальної листкової поверхні, продуктивності фотосинтезу, відновлює регулярність плодоношення. А з другого боку, видаляючи частину плодових бруньок разом з частинами гілочок, що відрізуються, ми ліквідуємо перевантаження врожаєм - першопричину, яка виникла в результаті невідповідності генеративних і ростових процесів. Тож зменшення врожаю за таких обставин -корисне. Воно сприяє ліквідації згаданої невідповідності, про згубні наслідки якої ми згадували неодноразово, починаючи з найпершої вступної статті й донині.

А що робити, якщо прирости все ж таки затухають і рекомендоване вище обрізування стає неефективним? Щоб добитися нормальних у цей період кінцевих приростів (30-40 см), вкорочування слід посилити до ступеня легкого омолоджування. Залежно від сортових особливостей його проводять також диференційовано. Якщо кінцеві прирости скелетних і напівскелетних гілок зменшилися до 15 см й посилилися інші симптоми (див. вище), то у сортів, що сильно гілкуються, легке омолоджування скелетних та напівскелетних гілок виконують на дворічну деревину, у верхній зоні крони - на трирічну (рахувати річні кільця з кінця гілки). А прирости бокових обростаючих гілочок довжиною 10-15 см вкорочують на 1 /3, менші 10 см - на 1 /2. Таке омолоджування роблять періодично, з перервами в 4-5 років. У сортів, що слабо гілкуються, легке омолоджування виконують раз на 3-4 роки. Для цього кінці скелетних і напівскелетних гілок зрізують на трирічних ділянках, у верхній зоні - на чотирирічних. А прирости обростаючих гілочок довжиною 10-15 см - на 1/2, менші 10 см - на 2/3, а без приростів - на дворічну деревину. За одну весну в усіх сортів омолоджують 1/4-1/3 всієї кількості гілок у кроні.

Такими самими дозами омолоджувальне обрізування продовжують і в послідуючі роки. В наступні дві весни омолоджують на 1 /4-1/3 гілок у середній, а затим у верхній зонах крони.

Укорочування в процесі омолоджування виконують шляхом переведення на сильне гілкування (25-40 см) або розвинуту бруньку, кільчатку на сильному прирості минулих років (30-40 см). Всі інші бруньки й гілочки на відстані 10 см від неї видаляють (з них підуть конкуренти, які заберуть частину поживних речовин, чим послаблять потрібні пагони, а самі будуть видалені наступної весни.

Одночасно коригують підпорядкування гілок різних порядків шляхом переведення на слабкіше гілкування з нижче розташованою верхівкою. Скелетні гілки другого порядку обрізують на 0,5-1 м коротше від власних гілок-носіїв. Після них підпорядковують напівскелетні гілки, залишаючи не більше 1,5 м їхньої довжини. А ті, що розташовані близько до верхівки гілки-носія, зрізують на 20-30 см нижче зрізу гілки-носія. Підпорядковують і обростаючі гілки шляхом укорочування до 60 см та переведення на 2-3-річне гілкування, розташоване нижче.

Омолоджувальне обрізування може підсилити ріст на 30-50% і більше. На 2-3-й рік після омолоджування виростають нові пагони. З них найбільш вдалі залишають на провідники, а з бокових - на недостаючі гілки різних порядків через відповідні інтервали, або для заміни старих, ослаблених, невдало направлених, малопридатних. Непотрібні, загущуючі гілки видаляють.

З метою обмеження крони провідники з конкурентами, які виросли заново, можна зрізувати над боковою 2-3-річною гілочкою, оптимально розміщеною і направленою у вільний простір.

При виборі способу і ступеня обрізування слід враховувати вік не тільки дерева, але і його плодових гілочок. На старих плодушках (старших 6 років) формуються неповно цінні плодові бруньки. Вони погано запилюються, слабо утримують зав'язь, а плоди, що збереглися, осипаються до достигання. Молоді ж плодові гілочки функціонують оптимально. тому що у них дієздатніша провідна система. Плодові бруньки у них краще постачаються водою і поживними речовинами, тому й самі вони дієздатніші. Чим вища частка молодих плодових гілочок у загальній кількості плодової деревини. тим вищий врожай, його якість і регулярне плодоношення. Тому обрізування має сприяти заміні старих плодових гілочок молодими, оздоровленню їхніх тканин, інтенсифікації обмінних процесів.

Ось чому, особливо у сортів, що утворюють надлишкову кількість кільчаток, систематично омолоджують 4-річ-ні плодушки і видаляють ті, котрі старші 6 років. Правда, якщо в інтервалі понад 20 см на гілці немає інших гілочок, то таку плодушку вкорочують, залишаючи сучок 3-5 см. На ньому можуть прокинутися сплячі бруньки, а з них виросте гілочка, якої не вистачає. А 4-6-річні проріджують через 10-20 см і вкорочують з видаленням 1 /4-1/3 слабкіших бруньок. Щороку так вкорочують 1 /4-1/3 складних кільчаток, а за поганого росту дерева - 50%. У степу в садах, що зрошуються нерегулярно, за такою схемою проріджують та омолоджують складні кільчатки в усіх сортів.

Хочу застерегти прибічників спрощеного підходу до омолоджування і наголосити на тому, що необхідно виконувати усі вимоги технології омолоджування (ступені обрізування, дози, інтервали, строки). Між іншим, часто це робиться недбало, а то й взагалі по-варварськи. Зазвичай це властиве тим садівникам, які черпають "знання" не з достовірних джерел, а зі слухів та здогадок. Проте не набагато кращі результати мають і ті, хто читає серйозні книги, але з рекомендацій виконує лише окремі, та й ті недбало.

Після кількох турів легкого омолоджування, коли воно вже перестає стимулювати збільшення приростів, застосовують укорочування на 4—5-річну деревину. А коли й воно не допомагає і прирости стають меншими 10 см, омолоджують на 5-6-річних ділянках гілок. Технологія така сама, як і для легкого омолоджування. І за кожного туру омолоджують гілки всіх порядків, що залишилися. Повторюють таке обрізування через 5-6 років.

Грамотне періодичне омолоджуюче обрізування ефективніше порівняно із щорічним детальним укорочуванням. Воно віддаляє процес старіння, сприяє відновленню провідних систем, збільшує загальну листкову поверхню, продуктивність фотосинтезу, відновлює регулярність плодоношення, підвищує врожай і його якісь, сприяє обмеженню крони.

У проміжках між турами омолоджування роблять здебільшого проріджування, яке у даний віковий період поступово посилюється, стає детальнішим, включаючи дедалі більше тих різновидів гілок, які в попередній період переважно вкорочували на переведення. Основні його завдання: санітарне прочищування крони, видалення паразитуючих конкурентів, жировиків, вертикальних пагонів, регулярне відновлення відповідних інтервалів між гілками різних порядків (для нормалізації світлового режиму в кроні).

Не менш важливе видалення старих, ослаблених, надмірно сильних, тонких, оголених та інших малопродуктивних гілок, які лише затінюють і обтяжують крону. У першу чергу їх видаляють у верхній та зовнішній зонах крони і на внутрішньому боці гілок. Детальному проріджуванню підлягають гілки всіх порядків.

Проте проріджувати необхідно не тільки гілки, але й зав'язі. Поодинокі зав'язі проріджують до 10 см, а спарені - до 20 см. Це сприяє збереженню зав'язі і плодів до достигання, підвищенню їхньої якості, а також закладанню нових плодових бруньок, щорічному плодоношенню.

На 2-3-й роки після омолоджування з-поміж молодих приростів на скелетних і напівскелетних гілках ті, які найбільш придатні, залишають на провідники. З них лише довші за 60 см вкорочують до 50-60 см. Менші не вкорочують, а бокові залишають на скелетні, напівскелетні, обростаючі гілки в місцях, де їх не вистачає, через відповідні інтервали. Якщо є необхідність використовувати для напівскелетних і обростаючих гілок молоді пагони, довші 60 см, то їх обрізують так, як сказано в пункті "На 3-ю весну".

В останні десятиріччя почали застосовувати коротке циклічне обрізування.

Третій, який займає положення, найближче до вертикального, видаляють. Нижній з тих, що залишилися, обрізують на такий самий сучок з 2-3 бруньками. А верхній залишають, на ньому в липні закладаються квіткові бруньки.

На 3-ю весну: на сучку залишають 2 пагони із тих, що виросли. Нижній знову вкорочують на сучок заміщення. Верхній на минулорічному сучку залишають для закладання квіткових бруньок, а третій (із закладеними минулого літа плодовими бруньками) на третій рік квітує й плодоносить.

На 4-у весну: гілочку, що відплодоносила, зрізують при основі. На минулорічному сучку нижній пагін знову вкорочують на сучок з 2-3 бруньками. Верхній на ньому залишають для закладання плодових бруньок. А третій, із закладеними минулого літа плодовими бруньками, залишають на плодоношення. І так кожної наступної весни цикл повторюється. Ця робота кропітка й трудомістка. Але вона гарантує регулярність високих урожаїв і високу якість плодів.

Коротке циклічне обрізування обростаючих гілок (а не будь-яких) - важлива складова у загальній технології омолоджувального обрізування. Воно актуальне й ефективне для всіх формувань і сортів, але особливо необхідне в цей період спуровим сортам. Коли плоди у них здрібнюються, погіршується їхня якість, вирішити проблему можна тільки шляхом заміни старих обростаючих гілочок молодими високопродуктивними. А дерева на слаборослих клонових підщепах без короткого циклічного обрізування невдовзі взагалі стають неефективними і недовговічними. Особливо ті з них, які сформовані по типу "веретено”.

Через 5-6 років після чергових турів омолоджування (про них сказано вище), коли кінцеві прирости скелетних і напівскелетних гілок затухають зовсім, виконують середнє омолоджування на 6—7-річну деревину. Це становить приблизно 1 /3—1 /2 довжини гілки. Правила ті самі, що й у легкого омолоджування. Після цього крону проріджують у відповідності з прийнятими інтервалами. А залишені бокові пагони вкорочують диференційовано: у сортів, що сильно гілкуються, бокові пагони довжиною 10-20 см (якщо такі є) вкорочують на 1 /2, а менші 10 см - на 1/3. Для сортів, що слабо гілкуються, і для садів з нерегулярним зрошенням бокові пагони (10-20 см) вкорочують на 2/3, а менші 10 см - на дворічну деревину.

Після омолоджування в наступні 5-6 років крону проріджують (за тими правилами, що викладені вище). Якщо ж і після середнього омолоджування прирости затухають зовсім, а кінці гілок починають усихати, то виконують сильне омолоджування на 8-10-річну деревину, тобто видаляють близько 2/3 довжини гілок. Із вовчків, що понаростають (вони переважатимуть), заново формують крону впродовж 3-4 років. І плодоношення відновлюється.

Омолоджувальні обрізування виконують у неврожайні роки в лютому-березні. Сильне обрізування в осінньо-зимовий період (та ще після посухи або перевантаження врожаєм) знижує морозостійкість до небезпечної межі, може призвести до розтріскування зрізів, кори, пошкодження камбію, деревини, гілок при основі, а то й до загибелі дерева. Нагадуємо: кількість скелетних гілок, що видаляються, не повинна перевищувати 2-3 за весну. Товщина зрізів - не більше 10 см. Порушення технології омолоджування (доз, ступеня, інтервалів, строків, прийомів тощо) завдає шкоди, а особливо грубі порушення призводять і до загибелі дерев.

Легке омолоджування суттєво не знижує врожаю (якщо по 1 /4—1/3 крони за весну). Середнє - знижує суттєво. Сильне - залишає дерева без врожаю 3-4 роки, але в подальшому врожай плодів зростає швидкими темпами і значно поліпшується їхня якість.

Слід враховувати, що омолоджувальне обрізування дає більший ефект лише на базі високого загального рівня агротехніки: науково-обґрунтованої системи удобрення, поливів, догляду за ґрунтом, боротьби з шкідниками й хворобами тощо. Інакше бажаного ефекту воно не забезпечить.

Вернуться в «Яблуня: сорти, вирощування, догляд»

Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость