Мінеральні добрива на при садибних ділянках, чи варто застосовувати

errror
errror
Репутація: 5 (+5/−0)
Повідомлення: 271
З нами: 1 год 8 місяців

Сообщение #1 errror » 13.05.2017, 19:45

Мені б хотілося обговорити переваги і недоліки різних видів мінеральних добрив, коли, які, як краще застосовувати і чому. Давайте розкриємо книги з полиць, пориємося в довідниках і знайдемо потрібну інформацію. Я буду приводити інформацію в основному з книги професора кафедри ґрунтознавства і агрохімії Ростовського державного університету О. С. Безугловой «Добрива, біодобавки та стимулятори росту для вашого врожаю» з книги професора, заступника директора по науці Білоруського НДІ ґрунтознавства і агрохімії Лапи Ст. Ст. «Родючість ґрунтів. Застосування добрив». Давайте для початку обговоримо азотні добрива.

Сульфат амонію містить близько 21% азоту і 24% сірки, добре розчиняється у воді. Добриво володіє низькою міграційною здатністю, так як катіон амонію активно поглинається грунтом і це оберігає його від вимивання. З цієї причини сульфат амонію малоефективний в підгодівлі. Підкислює грунт, для нейтралізації потрібно на 1 кг добрив 100гр СаСО3. З сульфатом амонію начебто все зрозуміло, але напружує - чи не занадто багато сірки вноситиметься, якщо буду використовувати ще і сульфат калію, не буде ділянка містити занадто багато сірки? Та й у продажу зустрічається рідше, чим селітра і карбамід і якщо не плутаю у перерахунку на азот виходить дорожче.
В іншій книзі (зараз не можу знайти де) читав, що сульфат амонію і сульфат калію за рік переміщуються на 6-10 см в залежності від типу грунту. Фосфор на 3-4 см.

Аміачна селітра - NH4NO3 - містить азот в аміачній і нітратній формі, всього 34%. Аміачна селітра легко розчиняється, амонійний азот поглинається грунтом, а нітратний азот характеризується високою рухливістю в ґрунті, так як іон NO3 не поглинається грунтом. Тому нітратні добрива можна вносити завчасно і небажано їх використання при зрошенні і на легких грунтах. Втрати азоту зменшуються при використанні добрива в якості підгодівлі, коли потреба рослин в азоті максимальна. Для підгодівлі можна розчиняти 150-200гр добрива в 8-10 літрах води для поливу 8-10 кв м посіву.
Відразу виникає питання-чи не занадто висока концентрація розчину для підгодівлі, не спалить рослини при попаданні на листя? І хотілося б знати-висока рухливість-це все таки яка швидкість? Якщо я вніс добриво під плоскоріз на глибину 0-10 см через деякий час нітрат виявиться на глибині 20 см, 50 см?

Сечовина (карбамід)-СО(NН2)2 - містить 46% азоту. Сечовина в грунті перетворюється за участю бактерій у вуглекислий амоній. В ґрунтах з високою біологічною активністю сечовина перетворюється в амоній за 2-3 дні. Амоній на повітрі розкладається і частина його втрачається у вигляді газоподібного аміаку. Тому поверхневе внесення сечовини без загортання в ґрунт загрожує втратою азоту. На грунтах, що зазнають перезволоження, при зрошенні сечовина краще аміачної селітри, так як азот сечовини краще закріплюється грунтом і менше вимивається з опадами. В процесі грануляції карбаміду під дією високої температури утворюється биурет, при значній концентрації якого добриво може бути токсичним для рослин. Вміст біурету не повинно перевищувати 2 %.
Для підгодівлі використовують 5-10% розчин сечовини (50-100 г на 1 л води)
Відразу виникає питання - чи не занадто концентровано для підгодівлі, не поїсть чи листя? Завжди міряють кількість біурету в сечовині, часто він перевищує 2%? І питання про підживлення сечовиною - наприклад я вношу 10 -15 гр сечовини на кв м з 5 л води. Що відбувається - вода змочує верхні 2-3 см грунту, в них багато повітря і азот виходить буде випаровуватися, а той що не зникне - закріпиться в ґрунті і не потрапить до коренів рослин. Виходить сечовина в якості підгодівлі малоефективна? І на яку глибину треба вносити сечовину, щоб не було втрати газоподібного азоту?

TerelF1
Аватара
TerelF1
Репутація: 1 (+1/−0)
Повідомлення: 28
З нами: 1 год 1 місяць

Сообщение #2 TerelF1 » 13.05.2017, 20:32

Найбільш доцільно застосовувати комплексні добрива з необхідною, якщо вона дійсно необхідна, азотною підгодівлею.
Посилання на довідники і підручники, будуть не дуже правильними, тому що там дають оцінку та рекомендації, можна так сказати розглядаючи виробництво в цілому, з урахуванням того, що вирощують, того, що вирощували до цього, сівозміна і т. д.
Якщо по азотних, то сульфат амонію і селітра менше вимиваються, ніж карбамід, тому що у карбаміду азот аміачної форми. А у селітри аміачної та нітратної.
Але карбамід, більш ефективне добриво, значить при підгодівлі кращий.
Ну а сульфат амонію дешевше, і довше в ґрунті тримається, плюс містить сірку, а на наших подзолах її великий недолік. І якщо застосовувати в основному органічні добрива, то користі, думаю, від СА буде більше, особливо під капустою.
А ще краще, на мою думку, потроху, але різними, плюс кальцієва селітра.
Далі, якщо знову ж мінералкою користуватись, зараз багато в дрібній фасовці всяких сумішей для моркви, для картоплі і т. п. А такі суміші в радянський час не дуже робили, той інформації не дуже багато.

baldug
baldug
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 6
З нами: 1 год 2 місяця

Сообщение #3 baldug » 14.05.2017, 07:36

Можу привести графік підживлень рослин на городі, не лише мінеральними, а й органічними добривами. Не кидайтеся тапочок - зараз багато чого нового для підгодівлі, так і стимуляторів повно. Нехай це буде як би шаблон, а вже спільно ми його відновимо, і поповнимо.

Перелік підживлень

Капуста
За вегетаційний період - 8 позакореневих підживлень: 1 г аскорбін. кисл.; 60 г сечовини і 4 г. дв. суперфосфату на відро води (в/в)
2 кореневі: 1-я, як розсада приживеться - 3 ст. л. селітри, 6 ст. л суперфосф. 1 ст. л. калійні або золи або рідиною настояного гною
2-я, перед підгортанням - 3 ст. л. селітри, 1 склянка золи - на в/в

Цибуля не любить свіжий гній, можна підгодувати: 20-25 г нітрофоски на 1 кв. м
10-15 г калійним на 1 кв м

Гарбуз з моменту цвітіння постійно 1 раз в 2 тижні, чергуючи: настій коров'яку, настій
трав, позакореневе: сечовина (15г на в/в); або суперфосфат (40 м на в/в) - залежно від потреб.

Кабачки: 1-я - до цвітіння - коров'як+1 ст. л. нітрофоски на в/в - 1 л на рослину
2-я - цвітіння - 1 л курячого посліду (настою)+ 1 ст. л. повного комплексного добрива на в/в
3-я - плодоношення: 1 ст. л. подвійний суперфосфат, 1 ст. л. калійних, 1 ст. л. сечовини на в/в
4-я - при наливанні плодів і далі - коригуючі, в залежності від потреб

Петрушка - сечовина 1 ст. л. на в/в

Кріп - тільки органікою, напр. 0,5 л коров'яку на в/в

Помідори - для висаджених в ОГ або ЗГ:
1-я підживлення - до цвітіння - азотні
2-я - цвітіння азотні, фосфорні
3-я - плодоношення - калійні
Всі підживлення кожні 10 днів. Крім того, для запобігання опадання зав'язей обприскувати: в/в 5 г борн.кислоти
У сонячну погоду - поглинає більше азоту, менше калію, а в похмуру - навпаки. Тому підживлення коригувати залежно від погоди

Перець - 1-е - цвітіння - настій трави, коров'як або сечовина (1 ст. л. на в/в)
2-е - і наступні чергувати при плодоношенні - коров'як + нітрофоска
коров'як + сечовина
1-2 склянка золи на 1 кв. м

Селера - тільки мінеральними - азотними або калійними за необхідності

Морква - чергувати два види кореневих підживлень :
1) 1 ст. л. калійних + 1,5 ст. л. подвійний. суперфрсф. + 1 ч. л. сечовини - на в/в
2) 1 ст. л. калійних + 1 ст. л. куряка + 1 ч. л. повного хв. удобр. - в/в
І позакореневе за необхідності: 2 р. борної кислоти на в/в

Огірки - після появи 2-3 наст. листів під корінь - 1 ст. л. сечовини + марганцю на в/в (рожевий розчин)
2-е підживлення позакореневе для стимулювання зростання: 0,3 кг сечовини, 2-3 г мідного купоросу, 2-3 р борною кислотою, марганцівка до малинового кольору - на в/в
Для збільшення зав'язей: в/в 1 ч. л. борної кислоти - збризкувати один раз в 10 днів
щоб не боліли: 1 ст. молока, 10 крапель йоду, 1 ст. л. соди, 0,5 шматка господарського мила - на в/в збризкувати

Lutar
Lutar
Репутація: 2 (+2/−0)
Повідомлення: 10
З нами: 7 місяців 29 днів

Сообщение #4 Lutar » 21.05.2017, 10:34

Я завжди дотримувався природного землеробства і є прихильником застосування органічних добрив, причому використовую їх не в чистому вигляді, а як перегною або компосту, ще використовую золу, як джерело калійно-фосфорних солей.
Така позиція склалася, насамперед через доступність органіки, адже я живу в селі і придбати гній не становить складнощів, причому коштує він досить дешево. Друга причина це не моє бажання розбиратися в хімії, дотримуватися норм, готувати розчини і так далі.
Але всі наукові джерела твердять про важливість застосування мінеральних підживлень і добрив, хотілося б почути успішний досвід у застосування мінералки серед городників.

Gibrid
Gibrid
Репутація: 2 (+2/−0)
Повідомлення: 18
З нами: 8 місяців 22 дня

Сообщение #5 Gibrid » 28.05.2017, 22:26

Власне всюди де протікають хімічні процеси - це хімія. Тому, настій молодих пагонів кропиви - це теж хімія. До речі - настоювати можна будь-яку травичку і замочувати, і насіння, і бульби, і удобрювати будь-які рослини можна з тим же успіхом як і настоєм кропиви. Просто треба визначитися - чого хочете досягти.
Наприклад бройлери - це не тільки генетика, але і відповідне годування що разом дають швидкі великі прирости, але супчик, м'ясо, смачніше не з кросів та бройлерів, а з простих курочок вирощених протягом року в звичайних умовах на відкритому вигулі.
Те ж саме з рослинами - можна посилено поливати, обігрівати, удобрювати, стимулювати.
Це не буде шкідливим для рослин, для споживачів, але смак, якість - будуть відрізнятися.
Як тепличні овочі - вони якісні, нешкідливі, але смаком від природних відрізняються.
Саме тому, на заході стали більше виробляти м'яса, молока на пасовищах, хоча в стійлі при хорошому годуванні і надої, і прирости - вище, але смак - краще від корів які пасуться на пасовищах.

Светланка
Светланка
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 8
З нами: 7 місяців 28 днів

Сообщение #6 Светланка » 29.05.2017, 15:43

Gibrid, Не дуже зрозуміла мораль вашого допису. Тобто ви вважаєте що при застосуванні мінеральних добрив, навіть у мінімальній кількості отримані плоди будуть відрізнятися в гіршу сторону від тих що росли взагалі без підживлень мінералкою. Мені здається це хибна думка, адже коли рослина здорова, не хворіє, росте без гонки за виживання серед бур’яну, отримує багато сонця та води з регулярними підживленнями і буде саме смачніша в порівнянні яка росте без підживлень, квола та хіба вона може дати смачні та корисні плоди?


Вернуться в «Мінеральні добрива: види, схеми застосування»

Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость