Нут – що за рослина и чим вона цінна

Описание: Вирощування овочів у відкритому грунті. Поради, обмін досвідом, консультації

errror
errror
Репутація: 5 (+5/−0)
Повідомлення: 271
З нами: 1 год 6 місяців

Сообщение #1 errror » 27.11.2016, 10:10

Ця рослина більше відома в Україні, особливо у південно-східному та південному регіонах, під місцевими назвами баранячий горох, волохатий горох, римський горох, турецький горох, волохатка, нагут та ін. У ній міститься багато білка і крохмалю. Це давня однорічна культурна рослина районів з посушливим кліматом. Здавна її вирощували у Південно-Західній Азії, у посушливих країнах Сердземномор’я, в Індії, Пакистані, Ефіопії, у Середній Азії. В дикому вигляді нут не трапляється.

Нут раніше вирощували для використання зерна як на харчові потреби, так і на корм. У 70-ті роки XX ст. в колишньому СРСР було районовано близько 20 сортів нуту кормового й харчового призначення. Найбільшого поширення набули стійкі до аскохітозу сорти - Дніпровський високорослий, Краснокутський 195, Совхозний, Ювілейний.

За харчо-смаковими якостями нут подібний до гороху, але його зерно розварюється важче. Для харчування використовують сорти з білим насінням. Високі смакові якості має засмажене зерно. У ньому міститься 18-26% білка, 43-66% вуглеводів, 4,7-8,2% олії та 6-9% клітковини. Зелену масу й солому тварини не поїдають через високий вміст щавлевої кислоти. Солому можна використовувати на корм разом з іншими кормами після запарювання.

Дуже важливими властивостями нуту є його посухостійкість і те, що він не пошкоджується брухусом та довгоносиком. Завдяки цьому поряд із чиною він є цінною зернобобовою культурою для степової зони, де він урожайніший, ніж горох та сочевиця. У зоні Лісостепу горох дає не менші врожаї, ніж нут, а на півночі Лісостепу він значно менш урожайний, ніж горох.

Корінь у нуту стрижневий, з добре розвинутими боковими відгалуженнями, глибоко проникає у ґрунт.

Бульбочки з азотфіксуючими бактеріями великі, їх багато. Стебло не товсте, але грубе, прямостояче, не вилягає, заввишки 25-60 см. Від головного стебла, зазвичай, відходять одна-дві гілки. Розгалуження у більшості сортів починається низько. Існують так звані штамбові сорти, у яких стебло розгалужується тільки у верхній частині, отож боби розташовані високо. Листочки непарноперисті, з 5-8 парами дрібних еліпсоподібних листочків із зазубринками. Прилистки великі, яйцеподібні.

Рослина має залозисте опушення, через яке у спекотну погоду виділяється багато (до 150 кг з гектара) оксалатно-яблучної кислоти. На Сході таку кислоту збирали і вживали, як оцет, а також застосовували для виготовлення прохолоджувальних напоїв.

Квітки у нуту поодинокі, пазушні, дрібні, білі або забарвлені. Нут - самозапильна рослина, але зрідка може запилюватися й перехресно.

Біб у нього дуже здутий, короткий (1,4-3,5 см), з носиком; стиглий - солом'яно-жовтий або світло-фіолетовий. Під час достигання не розтріскується.
Кількість насінин - від 1 до 3, частіше 2.

Насінини (5-14 мм) кутасті або округлі, з носиком. Трапляються різновиди з кулястими насінинами - горохоподібні. Сім’ядолі жовті. Насінини білі, кремові, рожеві, коричневі та чорні; поверхня у них гладенька або зморшкувата; маса 1000 шт. - 60-600 г. Насіння багате не лише на білки (20-30%), але порівняно з іншими зернобобовими, крім сої, й на жир (4-8%).

Нут - рослина континентального клімату. Насіння починає проростати за +2°С. V пророслих в умовах високої температури рослин затримується початок цвітіння і посилюється гіллястість. Для плодоутворення потрібна порівняно висока температура. Заморозків, навіть значних до -11 °С) нут не боїться.
За умов довгого дня скорочується період від сходів до цвітіння та різко зменшується гіллястість нуту. Короткий день (12 годин) розтягує цей період, спричиняє бурхливий ріст зеленої маси, сильну гіллястість і плодоутворення. Достигання при цьому настільки запізнюється, що плоди ряду сортів не достигають навіть на півдні, де вегетаційний період триває довго.

Нут може зацвісти й за полярним колом. Його вегетаційний період дуже коливається - від 60 до 110 днів: скоростиглі сорти - 60-70, середньостиглі - 75-85 днів.

Як посухостійка рослина нут легко витримує нестачу вологи. Навіть у напівпустельних умовах він дає порівняно задовільний урожай. За надмірного зволоження різко зменшується кількість зав'язей, боби ростуть, але насіння в них не розвивається. Надмірна вологість повітря найбільш згубно позначається на сортах, сприйнятливих до грибного захворювання - аскохітозу, від якого у вологі роки посіви нуту можуть повністю загинути. До ґрунту невибагливий. Краще, ніж інші зернобобові, родить на піщаних і навіть засолених ґрунтах.

З-поміж добрив нут найкраще реагує на фосфорні, які необхідно вносити з осені. Ефективним є застосування нітрагіну.

Строк сівби - ранньовесняний. Посів - широкорядний з шириною міжрядь З0 см. Оптимальна густота - 50 рослин на квадратному метрі, або близько 17 рослин на одному погонному метрі рядка. На легких ґрунтах глибина загортання насіння - 7 і навіть 8 см, на зв'язних - не більше 6 см. Під час сівби сівалками нут, як і горох, сіють, подаючи насіння в катушках згори.

Воно проростає за температури від +6 до +8°С. Для проростання потрібно багато води. Пророслі сім'ядолі на поверхню не виносяться.

Догляд полягає у розпушуванні міжрядь для знищення бур’янів та ґрунтової кірки. Видаляють також рослини, уражені аскохітозом, які відрізняються від здорових бурими плямами та відставанням у рості.

Нут достигає рівномірно і дружно, не вилягає. Боби прикріплені високо й не розтріскуються. Але при перестоюванні частина їх під час збирання комбайном може обламуватися. При обмолочуванні насінини нуту, на відміну від гороху, менше розколюються. Добрим урожаєм вважають З0 ц/га зерна. Зберігають його вологістю не вище 14%. Схожість насіння зберігається більше 10 років.

Олег
Олег
Репутація: 5 (+5/−0)
Повідомлення: 100
З нами: 4 місяця 23 дня

Сообщение #2 Олег » 06.07.2017, 18:06

Вирощував нут, проте у наших умовах для нього захолодно і забагато вологи. Насіння псується ще у стручках, пліснявіє. Не для наших кліматичних умов. Підходить хіба що для Одещини.
Так само не підходить для нас сочевиця (чечевица).


Вернуться в «Вирощування овочевих культур»

Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость