Баклажани: агротехніка, сорти

Описание: Вирощування овочів у відкритому грунті. Поради, обмін досвідом, консультації

errror
errror
Репутація: 5 (+5/−0)
Повідомлення: 271
З нами: 1 год 5 місяців

Сообщение #1 errror » 07.02.2017, 09:56

У моїй колекції всі баклажани різного кольору, і всі вони урожайніші, ніж поширений сорт Алмаз, та й достигають значно раніше.

В Україні баклажани культивують як однорічну рослину, проте на батьківщині (в Індії) він багаторічний. Спочатку баклажан росте повільно, але потім досить швидко. Вегетаційний періоду цієї рослини тривалий, у найбільш скоростиглих сортів від сходів до початку технічної стиглості минає 85-100 днів, а до фізіологічної - 130. У пізньостиглих сортів баклажанів технічна стиглість настає через 130-150 днів, а фізіологічна - через 160-180 днів.

У наших широтах це найтеплолюбніша культура: мінімальна температура проростання насіння - 13°С, а оптимальна - 20-25°. Сходи за такої температури з'являються на 8-12-ий день, це якщо у вас немає піраміди. Найкраща температура для росту і розвитку рослини - 20-30°С. За температури 15°С баклажани перестають рости, а вже при 13°С поступово жовкнуть і гинуть. Заморозків вони взагалі не витримують. Особливо чутливі до понижених температур молоді сіянці.

Баклажани вибагливі до вологи, в разі и нестачі рослини припиняють ріст, їхні бутони, квітки, молоді зав'язі опадають, а плоди, не досягнувши нормальних розмірів, деформуються. Поливати баклажани слід рясно, бо нестача вологи призводить до зниження врожайності, а плоди стають гіркіші й деформуються.

Всім відомо, що баклажани - улюблена рослина для колорадського жука. А їх на моїй ділянці багато, бо з трьох боків моєї дачі господарі садять картоплю. Було таке. Висаджую на вузьку грядку 20 сіянців баклажана. Не встиг ще й половину посадити, а колорадський жук - тут як тут. То як же можна вберегти цю культуру від ненажери, коли на дачі буваєш раз на тиждень, у суботу? Тому багато хто відмовляється садити баклажани. Пам'ятаю, колись робив і я ковпаки з капронової сітки. Та все це не те. Проблема вирішилася лише тоді, коли почали продавати нетканий матеріал для захисту від приморозків - спанбонд "Пегас агро". Тоді відпали всі проблеми, пов'язані з колорадським жуком. Адже грядочки у мене невеликі. Під баклажанами маю в одному місці 3 грядки, довжиною по 5,40 м, на кожній висаджую по 17 рослин. Розміщені вузькі грядки на відстані 1 м одна від одної. Це дає змогу в одному місці одразу вирощувати три сорти.

Баклажани - самозапильна рослина, бо має дуже важкий пилок, щоправда, невеликий процент перехресного запилення бджолами та джмелями має місце. Але це не впливає на врожай. Як я вже зазначав, неткані матеріали створені для захисту рослин від похолодань, комах і роси. Вони дають змогу одержати екологічно чисту продукцію без отрутохімікатів. Найкраще для цього підходить плівка П-17 (щільність 17 г на 1 кв. м). Фактично це безкаркасна теплиця, тому що сама рослина слугує каркасом і по мірі росту рослини піднімають плівку. Тільки її краї треба ретельно присипати землею, бо жук і через найменшу дірочку пролізе. Плівка пропускає повітря, а воду - лише в один бік. Світло проходить вільно. Під плівкою створюється чудовий мікроклімат для рослини, завдяки цьому на 30-40 % збільшується врожай і плоди достигають на 15-20 днів раніше.

Я вирощую баклажани на вузьких грядках за технологією доктора Д. Міттлайдера. Грядки закриваю плівкою зразу ж після висаджування розсади, а знімаю восени, після закінчення вегетації. Піднімаю плівку лише по суботах, коли вношу добриво - Суміш 2 та поливаю.
Наведені нижче сорти баклажанів мають високу врожайність, підвищений вміст кислоти у плодах, товсті стінки м’якушу, красиве забарвлення плодів.
Пасхальне яйце

Городники часто приймають цього красеня за гібрид між помідором та баклажаном. Тільки це не вірно, бо згадані рослини генетично дуже далекі і між собою ніколи не схрещуються. У цього сорту дуже красиві, округло-плескаті, червоні та оранжеві плоди. Недозрілі плоди мають оранжевий колір, а зрілі - червоний. Вони розміром із середнє яблуко, а по меридіану - зелені смуги, ось і виходить щось подібне до розмальованого пасхального яйця.
Незважаючи на те, що плоди у Пасхального яйця невеликі, але за сумарним врожаєм вони не тільки не поступаються сорту Алмаз, а й перевершують його.

Починаючи з 5-6-го листочка, у пазусі кожного наступного листка виростає пагін продовження першого порядку і гроно з п'ятьма квітками. Цей пагін росте, а коли на ньому виросте четвертий листочок, то з його пазухи знову виростає пагін продовження другого порядку, у якого гроно теж має 5 квіток, і знову у цього пагона після четвертого листка виростає третій пагін продовження, у якого гроно теж має 5 квіток, і так увесь сезон. Практично все літо матимете стиглі червоні плоди.

Коли сорт Пасхальне яйце ріс на дачі, його не дуже й було видно. Потім надумав посадити його на балконі. Заповнив два відра землею і посадив по сіянцю. А коли кущі розрослися, це була така краса, що жодний перехожий не проходив повз мого балкона без уваги.
Пам’ятайте: лише цей сорт дає свіжі плоди аж до заморозків.

Лелека
Селекціонери з Італії із напівкультурного баклажана вивели декоративні сорти для горщечкової культури. Вибрали рослину з красивими листками і білими яйцеподібними плодами. Внаслідок їхніх зусиль замість гірких неїстівних плодів одержали плоди за формою такі ж самі, але їстівні. У Лелеки кущ надзвичайно красивий. Вишукане, злегка опушене листя відливає сріблом. Квітки фіалкові, великі, плоди за розміром і забарвленням нагадують яйце, щоправда, трохи більше від курячого. М'якуш білий, приємного смаку. За повного дозрівання білі плоди жовтіють, м'якуш стає жорстким і для їжі непридатним. Тому сміливо зривайте білі баклажани, хоча вони й маленькі, але сорт здатний зав'язувати більше 20 плодів.

Довгий фіолетовий
Середньостиглий сорт, від сходів до початку технічної стиглості минає 120-125 днів. Кущ зімкнутий, прямостоячий, висотою до 1,2 м. Стебла й гілки зелені, з коричневою пігментацією. Плоди циліндричної форми, довжиною 15-18 см, діаметром 5 см. Здається, що на кущі висить повно ковбас: ті, що над землею, лише трохи зігнуті, а ті, що торкаються землі, зігнуті добряче. Маса плоду - 250 г. М'якуш щільний, зеленувато-білий. Забарвлення плоду у технічній стиглості темно-фіолетове, з червоним відтінком, блискуче, у біологічній -буро-жовте. М'якуш білий, з кремуватим відтінком, а шкірка блідо-зелена.

Пулавський зелений
Середньостиглий сорт. Від сходів до технічної стиглості потрібно 110-115 днів. Забарвлення плоду у технічній стиглості зелене, у біологічній - салатове. Плоди грушоподібної форми, довжиною 14-17 см, діаметр у середині плоду - 8 см. Насіння зав'язується мало, воно знаходиться всередині плоду. М'якуш білий, з легким зеленуватим відтінком, щільний, без гіркоти. Стебло округле, прямостояче, розкидисте. Листя виямчасте, розміщене почергово на стеблі, світло-зеленого кольору. На рослині формується до 12 плодів. Найбільші з них можуть важити 800 г, вони не мають різкого запаху й пасльонового присмаку.

Іспанський
Плоди циліндричної форми, довжиною 14-16 см, діаметром 6-8 см. Середня маса плоду - 500 г. Забарвлення плодів у технічній стиглості темно-фіолетове - у біологічній буре. М'якуш середньої щільності, без гіркоти. Стебло округле, прямостояче, зеленого кольору, висотою 1 м. Листя велике, з почерговим розміщенням, цільнокрає, інтенсивно-золотавого забарвлення. Квітки поодинокі, фіолетового кольору, пилок важкий, переноситься вітром не далі одного метра. Ось тому баклажан сам себе запилює. Насіння знаходиться в середній частині плоду, воно дрібне, плескате, сіро-жовтого кольору, зберігає схожість до 5 років. Сорт середньостиглий, від сходів до початку технічної стиглості потрібно 110-115 днів, а біологічної 140-155 днів. На рослині формується до 15 плодів.

Геліос
На мою думку, це найсмачніший сорт. Плоди дуже красиві, великі, круглі, темно-сині, насіння мало. Немає різкого пасльонового запаху й гіркого присмаку. Сорт ранньостиглий, від сходів до першого збирання стиглих плодів потрібно лише 89 днів, а до повної стиглості -110 днів. Цей сорт виведений на Донецькій дослідній станції.

Чорний красень
Цей сорт часто вирощують у Західній Європі, бо він скоростиглий і має підвищену холодостійкість, що дає можливість вирощувати його на півночі України. Це дійсно красень, уявіть собі могутній кущ висотою 1,5 м, на якому без опори висять 5-6 баклажанів, з яких найменший важить 250 г, а найбільший - 1,5 кг. Одного такого велетня досить, щоб нагодувати всю родину білим, ніжним, смачним м’якушем.

Алмаз
Сорт середньостиглий, від сходів до збирання перших плодів технічної стиглості потрібно 119-130 днів, а до біологічної 149-160 днів. Дає ранні дружні врожаї. Кущ напіврозлогий, середньорослий, заввишки 45-60 см. Плоди циліндричної форми, у фазі технічної стиглості чорно-фіолетові, блискучі, торкаються землі. Середня маса плоду на зрошенні 142-147 г, а на суходолі - 79 г. Смакові якості добрі. Сорт високоврожайний. Насіння баклажанів у мене зберігається в піраміді, тому мої сорти на 50% дають більший врожай, стійкіші до несприятливих умов, швидше ростуть і нічим не хворіють.

Marusya
Marusya
Репутація: 0 (+0/−0)
Повідомлення: 22
З нами: 6 місяців 4 дня

Сообщение #2 Marusya » 28.05.2017, 22:01

Добрий день, хочу поділитися своїм досвідом вирощування баклажанів.
Посів проводжу за 70 днів до висадки в грунт. Сходи пікірую з 2-3 справжніми листочками в 0,5 л коробки. Так в них і ростуть до висадки в грунт. Якщо грунт в коробці сильно осів, досипаю.
Гряду накриваю за 2 тижня до висадки, щоб земля прогрілася, лунки проливаю по можливості теплою, з бочки, водою, додаю комплексне добриво. Перед висадкою розсаду рясно поливаю, земляний ком не порушую, коріння не розправляю.
Висаджую і відразу гряду накриваю. Добре приживається, не хворіє.
Раніше висаджувала без попереднього прогрівання гряди, рослини хворіли, жовтіли листя, зупинялися в розвитку.


Вернуться в «Вирощування овочевих культур»

Хто зараз на форумі (по активности за 5 минут)

Зараз цей розділ переглядають: 1 гость
Боты: Ahrefs [Bot]